Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія».
Біля гробу Ісуса зупинились дві групи осіб – жінки-мироносиці, які прийшли туди з любові до свого Вчителя, та воїни, які мали б захищати слабших, а натомість стерегли могилу. Усі вони бачили одне й теж: землетрус; камінь, відкочений від гробу; ангела. Виглядає, що усі вони зрозуміли, що Ісус воскрес. Але що цей момент змінив у їхньому житті? Жінкам ангел сказав: Не бійтеся!, він зробив їх вісниками Воскресіння. Сторожа ж завмерла зі страху, завмерла настільки, що не змогла навернутися. Наскільки гріх мусів полонити їх душі, що після такого феноменального явища, свідками якого вони стали, вони продалися за декілька монет і насмілилися поширювати брехню про викрадення тіла?
Ми також стоїмо сьогодні перед каменем, що закривав нам вхід, дорогу до Христа. Зараз він відкочений і ми самі можемо вирішити, що це означає особисто для нас. Вже від завтра ми будемо вітатися привітом Христос воскрес! Чи ця звістка буде для нас такою ж актуальною і радісною, якою була для жінок-мироносиць? Чи вона не викличе у нас страх, щоб не бути такими, як усі? Адже нам можуть і не повірити! Скільки в нашому оточенні є людей, які сприймають розповідь про Воскресіння Христове як легенду чи данину традиції?
Зустріч із Христовим Воскресінням запрошує нас зробити свій вибір: прийняти цю звістку всім своїм єством чи, подібно до воїнів, робити байдужий вигляд. Ми можемо поринути у вир святкових приготувань, накрити пишно стіл для гостей, спробувати –надцять пасок, але чи це дасть нашому серцю відчуття зустрічі із Воскреслим? Чи переміниться від цього наше серце?
Жінки-мироносиці отримали від ангела важливе завдання – сповістити учнів. Це було навіть більше, ніж вони очікували, але ще не все – їм з’явився Cам Ісус! Він прийняв їхній жест вірності до кінця і подарував радість Cвоєї присутності. Цей дар – це те, заради чого вартує робити відважні вчинки. Маємо дозволити Богові вчинити землетрус у наших душах і звільнити дорогу для справжньої великодньої радості, яку несе Cам Христос.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
