Прекрасна колекція з 18 позачасових образів — як класичних, так і сучасних, які нагадують, що Марія — духовна матір кожного з нас.
Травень традиційно є місяцем Марії. В усьому світі християни шанують Пресвяту Діву, молячись Розарій, прикрашаючи Її статуї квітами, беручи участь у травневих богослужіннях. Матір Ісуса Христа найчастіше після свого Сина представлена у християнському мистецтві. Прославлена у багатьох назвах, які походять або від Її ролі в історії спасіння — Божа Матір, Богородиця, Пресвята Діва Марія, Мадонна, — або від назви місць, пов'язаних з марійним культом, — Гваделупська Божа Мати ,Фатімська Божа Мати , Ченстоховська Божа Мати — це насамперед символ надзвичайної довіри, представленої в сцені Благовіщення. Довіри, завдяки якій духовна Мати віруючих навіть не зазнала смерті і була взята на небо. Ми нагадуємо Її найкрасивіші художні твори.
Ікона Hagiosoritissa
(Мадонна із золотими долонями, невідомий художник)
Ікони — це вікна в небо. Вони нагадують нам про тих, хто помер, але попри це залишився з нами. Ця прекрасна ікона, написана в VII столітті, — одне з найстаріших відомих зображень Діви Марії. Це справжній скарб — із тих часів збереглося лише кілька робіт.
Благовіщення роботи Фра Анджеліко
(1431‑1433 рр., Детройтський інститут мистецтв, Детройт, США)
Марія, намальована п’ятнадцятирічним ченцем Фра Анджеліко, зображена з Біблією в руці, бо, як говорить Євангеліє, Ісус — це втілене Боже Слово. У певному сенсі, вивчаючи Писання, Богородиця пізнала і полюбила в свого Сина ще до зачаття.
Гваделупська Божа Мати
(1531 р., базиліка Гваделупської Матері Божої , гора Тепеяк, Мехіко, Мексика)
Цей важливий з історичного погляду, знаменитий образ Богоматері ніколи не перестає захоплювати вірних, особливо якщо ви маєте щастя побачити оригінальний твір, який зберігається в Мехіко. Образ, який з’явився в чудесним чином на плащі селянина Хуана Дієго в 1531 році, став для майбутніх поколінь знаком любові Божої Матері до людей.
Мадонна пензля Філіппо Ліппі
(Мадонна з Немовлям і двома ангелами, 1406‑1469 рр., Галерея Уффіці, Флоренція, Італія)
Писання каже, що Марія роздумувала над словами і ділами Ісуса у своєму серці. Незалежно від того, чи розуміла їх, чи ні, завжди з молитвою й спокоєм розмірковувала над тим, як Бог діє в її житті та в світі.
Остробрамська Божа Мати
(невідомий художник, бл. 1620‑1630 рр., Остра Брама, Вільнюс)
«Пресвята Діво, що Ясну захищаєш Ченстохову і в Острій світиш Брамі…» — в Інвокації «Пана Тадеуша» Адам Міцкевич звертається до двох найвідоміших польських Мадонн. Остробрамська Божа Мати знаходиться у Вільнюсі, колишній столиці Великого князівства Литовського. Протягом багатьох століть вона була символом не тільки релігійного культу, а й прагнень до незалежності поляків та туги іммігрантів за домом.
Мадонна, що годує Ісуса
(Мадонна з Немовлям, свята Варвара і свята Катерина; невідомий голандський художник, бл. 1525 р., RISD музей, Провіденс, США)
Ось одне з багатьох стародавніх зображень Богоматері, як годує Ісуса грудьми. Воно показує красу людського тіла і близькість матері й дитини в одній із найбільш первинних людських взаємин.
Африканська Мадонна
(невідомий художник)
Яскраві кольори та стиль цієї прекрасної африканської Мадонни нагадують офіційний стиль ікони, і водночас показують чутливість і турботу матері про дитину.
Голова Богородиці, Леонардо да Вінчі
(голова Діви, повернута вправо; 1508‑1512 рр., музеї Метрополітен, Нью-Йорк, США)
Цей образ, а швидше, ескіз, показує майстерність і артистизм Леонардо. Профіль Діви сповнений ніжного спокою, або — як написано — «чарівної краси». Не можна не помітити любові в її очах.
Африканська Мадонна
(Хенні Німан молодший, 2006 р, Джоан Борман Fine Art)
Творче використання кольорів південноафриканським художником Хенні Німаном молодшим показує Богородицю такою, якою ми ніколи раніше Її не бачили. Гарна і спокійна, на цьому образі Вона здається вічно молодою.
Ченстоховська Божа Мати
(«Чорна Мадонна», невідомий художник, I‑XIV ст., Ясна Гура, Ченстохова, Польща)
Легенда розповідає, що образ написав св. євангеліст Лука, і дослідники досі дискутують про час створення цього твору. Відомо, що Чорна Мадонна прибула на Ясну Гору в XIV столітті. Сто років по тому Ян Длугош у «Liber Beneficiorum» писав про образ «Преславної і Найдостойнішої Діви Марії», виконаний «дивним і рідкісним методом живопису (…), з прекрасним виразом обличчя, який пронизує глядачів особливою побожністю — ніби дивишся на живу».
Мадонна з Немовлям і двома ангелами
(Франческо Франції, бл. 1450 р., Північна Кароліна, Museum of Art, Raleigh, USA)
Франція написав Богородицю так ніжно, що мешканці Венеції, «коли побачили цю нову і живу красу, то побігли в захопленні до образу, кажучи, що не можна було намалювати майстерніше».
Діва Марія, Ян ван Ейк
(Пресвята Діва Марія, фрагмент агентського вівтаря роботи Хуберта ван Ейка та Яна ван Ейка, 1432, кафедральний собор св. Баво, Гент, Бельгія)
Образ Мадонни — одна з багатьох панелей Гентського вівтаря. Викрадена під час Другої світової війни, картина була повернена завдяки зусиллям організації «The Monuments Men». Художник Ван Ейк застосував тут новий на той час тип олійних фарб, що дозволило отримати раніше небачену насиченість кольорів.
Коронація Діви Марії, Ель Греко
(1591 р., музей Санта Крус, Толедо, Іспанія)
Характерне для Ель Греко світло ллється навколо сцени коронації Діви Марії. Внизу зібралися апостоли — дивлячись угору, вони споглядають небесну сцену: три особи Святої Трійці коронують Божу Матір Царицею Небес.
Богородиця
(Theotokos, Енн Мері Кемпбелл, 2010 р.)
Theotokos — «Богородиця» — ім’я, дане Марії, яка народила Божого Сина. Художниця Енн Мері Кемпбелл сама приготувала фарби (темперу) на основі яєчних жовтків і порошкоподібних пігментів з усього світу, до якого вона додала частинки 23‑каратного золота і кристалів Сваровського. Прекрасна ікона, створена таким чином, є одним із найулюбленіших творів художниці.
La Virgen de la Leche
(Богородиця‑годувальниця, Луїс де Моралес, бл. 1565 р., музей Прадо, Мадрид, Іспанія)
Цей камерний портрет іспанського художника XVI століття, відомого як «El Divino», показує Немовля Ісуса, який однією рукою тримається за одяг мами, а іншою хапає її за груди. Цей образ нагадує нам про материнство Марії. Як і будь‑яка дитина, Ісус повністю залежить від своєї матері — завдячує їй своїм життям і поживою.
Мадонна дель Магніфікат, Сандро Боттічеллі
(бл. 1445 р.)
Назва образу Боттічеллі пов’язана з подячною молитвою «Magnificat», якою Марія звертається до Бога ( «Величає душа моя Господа»). Пресвята Діва зображена в короні із зірок, що є алюзією до одного з термінів літанії: «Stella», що означає «зірка».
Діва Марія, Ель Греко
(1585 р., музей образотворчих мистецтв, Страсбург, Франція)
Ель Греко зображує Марію таким чином, що здається, ніби Її душа випромінює внутрішнє світло з образу. Кольори тонкі, але світлі, і хоча Марія здається схвильованою, Вона променіє.
Божа Мати Неустанної помочі
(візантійська ікона, бл. XIII або XIV ст.)
Легенда розповідає, що ця візантійська ікона є копією втраченого оригіналу, написаного самим євангелістом Лукою. За традицією, сцена показує момент, коли Ісус прокидається від поганого сну, а Марія Його заспокоює. Християни протягом століть зверталися до Божої Матері Неустанної Помочі, просячи її заступництва.
Переклад CREDO за матеріалами: Майкл Реньє і Дорота Вонсік Aleteia