Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 28 червня
Ти просив пояснити тобі слова Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули. Тому слухай. Слова дав і передав, згідно із звичкою та вживанням слів у Святому Письмі, означають залишив і допустив. (…)
А дух приголомшення (κατανύξεως) означає дух здивування і враження. Бо слово νύττειν означає протикати і вражати, як сказано: проколов йому списом бік (Йн 19, 34). Отже, оскільки приголомшити означає вразити, тоді замість бути враженими справедливо сказано: бути приголомшеними. Далі Апостол, пояснюючи слово приголомшив, а саме, що воно означає вразив, сказав: очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули. Адже це зазвичай відбувається з ураженими. Коли розум збуджений, тоді й почуття відмовляються діяти. (…)
Хто хизуватиметься тим, що має чисте серце? Або хто насмілиться сказати, що він чистий від гріха? Якщо ми скажемо, що Письмо прославляє не того, хто не сумує, а того, хто не є вражений сумом, хто не зрадив свого власного спасіння, як це було з Юдою, що вбив себе, удавившись (і богомудрий Павло, піклуючись, щоб так не сталося зі впалим у блуд з‑посеред коринтян, наказав прийняти його назад, коли б той покаявся, щоб надто великий смуток не зламав такого (2 Кор 2, 7), тоді, можливо, ми трохи торкнемося справжнього змісту цього вислову.
Якщо ж приголомшення стається і щодо чогось прекрасного, то нехай ніхто цьому не дивується. Бо і там це означає бути враженим чимось прекрасним, як викликала душа, що полюбили божественною любов’ю: бо я з любови знемагаю (Пісн 2, 5). Треба ж знати, що одні й ті самі назви або вислови не завжди обов’язково містять в собі один і той самий зміст. Адже і Давид сказав: щоб душа моя тобі псалми співала, — не мовчала (Пс 30 (29),13), говорячи цим, наскільки я розумію, що він не буде аж так вражений, щоби перестати співати псалми. Як він і додав: Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки. Та й Симеона з Леві, після того, як було зневажено дівицтво їхньої сестри, досада пойняла (Бут 34, 7), тобто вони були вражені та опановані ревністю. Ось тому вони і впали в такий нездоланний шал, що не тільки насильника, а й усіх повнолітніх в місті, сягнувши по хитрість, прирекли на смерть.
св. Ісидор Пелусіотський
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
