Колишній архиєпископ Кельнський, кардинал Йоахим Майснер помер сьогодні вранці, 5 липня 2017 р., у віці 83 років, — повідомило католицьке Koelner Domradio.
Архиєпископ-емерит народився 25 грудня 1933 року у Вроцлаві. Його батько загинув на війні, а 1945 року сім’я, рятуючись від Червоної армії, перебралася на Захід, оселившись у Тюрингії. Там, хоч і в комуністичній частині Німеччини, та все ж таки подалі від радянського комунізму, він після навчання на банківського клерка вступив до духовної семінарії. Свячення прийняв 22 грудня 1962 року, був вікарієм в Ерфурті, співпрацював зі Спільнотою св. Егідія у Хайліґенштадті. Займався місцевим Карітасом та іншими душпастирськими справами, перш ніж папа Павло VI призначив його 17 березня 1975 року єпископом-помічником адміністратури Ерфурт-Майнінґен.
1980 року прибув як єпископ до Західного Берліна і тим самим, як казав, «звільнився з‑під влади комуніста Еріка Хонекера та його співпрацівників». Дієцезія об’єднувала Західний та Східний Берлін, налічувала 30 тис. кв. км, на її території мешкали 1,2 млн католиків. Через три роки настала його кардинальська номінація.
Доля не оберігала його від конфліктів. Йоахим Майснер першим виступив проти того, щоби довідка від церковної консультації давала дозвіл жінкам на аборти. З його ініціативи Йоан Павло ІІ розпорядився 1999 року, аби Католицька Церква Німеччини вийшла з державної системи консультування вагітних, що значна частина німецьких єпископів сприйняла несхвально.
Промовляючи до німецьких католиків у Дрездені 1987 року, Майснер послався на численні комуністичні зірки по державних установах НДР: «Для католиків єдина зірка, за якою вони мають слідувати, — це зірка Вифлеємська».
За дев’ять місяців до падіння Берлінської стіни перебрався до Кельна, який назвав своєю «четвертою батьківщиною». Там уже боровся не з атеїстичною державною системою, а з забуттям про Бога у споживацькому світі. Особливу увагу приділяв захистові життя. Гостро противився спробам легалізації евтаназії. «Людина помирає на руках людини, а не від руки людини», — повторював він. Не менш енергійно засуджував аборти і дослідження на ембріонах заради «зцілювання старого і хворого життя».
Кардинал Майснер старався про щире життя вірою в німецьких католиків, був проти «розведення віри водичкою», говорив про значення щоденної молитви та потребу індивідуальної сповіді. Підкреслював, що німецькі католики «забагато дискутують і замало моляться».
Також у нього були традиційні естетичні смаки, він не любив абстрактних вітражів авторства Герхарда Ріхтера у кельнській катедрі й казав, що «вони радше пасують для мечеті або якогось іншого дому молитви», а не для готичного храму.
Виступав за європейське примирення, зокрема з поляками, чехами та словаками; став Почесним доктором Люблінського католицького університету та Папського теологічного факультету у Вроцлаві. Був головою підкомісії німецького єпископату з питань Центральної та Східної Європи, головував у широко знаній церковній організації «Renovabis», яка надавала допомогу мешканцям східноєвропейських країн.
Пишався папою-німцем на Престолі Петровому і був болісно вражений відходом Бенедикта XVI від управління Церквою. Тяжко переживав злосливе мовлення у Німеччині на тему папи Рацінґера. До Франциска зберігав дистанцію, але й ніколи не стверджував, що обрання кардинала з Латинської Америки на папу не є дійсним. За свою чітку позицію був прозваний «консерватором», але вважав це позитивом.
20 грудня 1988 року став архиєпископом-митрополитом Кельна і в цей час був господарем Всесвітнього дня молоді. Його відставку з огляду на вислужений вік прийняв 2014 року папа Франциск.
У лютому 2013 року кардинал Майснер викликав певне сум’яття, визнавши легальними деякі засоби поскоїтальної контрацепції, що надавалися жертвам зґвалтувань. Останніми роками був відомий тим, що разом з трьома іншими кардиналами став автором п’яти так званих «dubia» (сумнівів), скерованих до Папи Франциска стосовно Апостольського повчання «Amoris laetitia».
Критично ставився до теми мігрантів у сучасній Європі. Його наступник у Кельні, Райнер Марія Велькі, має кардинально відмінну позицію в цьому питанні.
Похорон оголошено о 18.30 у кельнській катедрі.
Переклад CREDO за матеріалами: Gość Niedzielny, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
