Як же наш світ, який, споруджуючи мури, доводить дійсність до жахіття «життя немов вороги», потребує «культури зустрічі»!
На це звернув увагу Папа Франциск у відеопосланні до учасників Конгресу, організованого Папською фундацією «Scholas Occurrentes»у Єрусалимському єврейському університеті на тему «Між університетом та школою: будуючи мир через культуру зустрічі».
Зустріч, що тривала від 2 до 5 липня 2017 р. й мала міжрелігійний характер, зібрала 70 юнаків і дівчат з Ізраїлю, Палестини та інших країн світу, і стільки ж представників академічного світу із понад 40 університетів. Участь у конференції взяв, зокрема, архиєпископ Антоніо Вінченцо Дзані, секретар Конгрегації католицької освіти.
«Я хочу відзначити ці дні, які ви провели у Єрусалимі, бо ви самі, відштовхуючись від своїх відмінностей, досягнули єдності, — сказав Папа у відеозверненні, що пролунало з нагоди закриття заходу. — Цього ніхто вас не вчив. Ви це прожили. Ви залучилися в те, щоби подивитися у вічі, подивитися чистим поглядом, а це необхідна умова для творення зустрічі».
За словами Святішого Отця, чистий погляд не несе в собі відповідей, але має відкритість «на все те, чим я не є». А коли відкриваємося на життя і на інших людей, на все те, що навколо нас, — «зроджується зустріч», у якій «постає сенс».
«Всі ми маємо сенс у житті. Жоден з нас не є “ні”, всі ми є “так”, а тому, коли знаходимо сенс, це стає немовби розширенням душі. Й ми повинні дати ім’я цьому сенсові, надати форму, яка його вміщатиме, висловити якимось чином те, що з нами сталося», — наголосив Папа. Саме в цьому проявляється креативність, зауважив він і додав: «Коли усвідомлюємо, що життя має сенс і цей сенс є безмежним», то відчуваємо потребу «відзначити його», що розвиває почуття вдячності.
Саме в цьому полягає метод виховання, запропонований «Школами близькості», який відкриває на невідоме через вільність від пересудів. А саме свобода від «попередніх суджень», які нас блокують, повертає нам здатність «мріяти й шукати нові шляхи». «Саме тому, — підкреслив Франциск, — ми, дорослі, не можемо позбавити дітей і молодь здатності мріяти чи гратися, що в певному сенсі означає мріяти пробудженими. І якщо ми не дозволяємо дитині гратися, то це тому, що ми самі не вміємо цього. А коли ми не вміємо гратися, то не розуміємо ні вдячності, ні безкорисливості, ні креативності».
У цьому контексті Папа вказав на «наш обов’язок» вислуховувати підлітків і творити «атмосферу надії», що сприяє зростанню та взаємоподілові мрій. Адже коли існує взаємоподіл мрією — зроджується утопія, а утопією таких проектів, як «Scholas Occurrentes», є «сприяти цим освітнім методом творенню культури зустрічі».
«Ми можемо єднатися між людьми, належно цінуючи відмінності культур для досягнення не одноманітності, але — гармонії. Як же її потребує цей світ, настільки “роздроблений на атоми”! Цей світ, який боїться інакшості, який на підставі цих страхів зводить стіни, що перетворюють у дійсність ще гірше жахіття — жити немов вороги. Як же цей світ потребує виходу назовні, щоб зустрічатися!» — наголосив Святіший Отець, складаючи подяку учасникам конгресу. Насамперед — дорослим, представникам академічного світу, за те, що «не замикаються та віддають свої високі знання на служіння слухання». А згромадженій молоді «Ізраїлю, Палестини та запрошеним з інших країн світу» — за те, що долучаються до того, щоби «мріяти, шукати сенс, творити, дякувати, святкувати, віддавати свої уми, руки й серця на справу впровадження у дійсність культури зустрічі».
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
