Добро і зло не можна ототожнювати з конкретною територією чи групою людей, адже межа між добром і злом проходить у серці кожного з нас. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 23 липня 2017 р., євангельську притчу про пшеницю та кукіль, яка, за його словами, «висвітлює проблему зла у світлі, підкреслюючи Божу терпеливість».
У притчі розповідається про поле та двох протилежних дійових осіб. З одного боку – господар поля, який представляє Бога та сіє добре зерно, з іншого – неприятель, що представляє сатану та сіє бур’ян. З бігом часу серед пшениці проростає кукіль, і до цієї проблеми господар і його слуги мають відмінне ставлення: робітники хочуть відразу виполоти бур’ян, а господар, турбуючись про збереження пшениці, пропонує почекати до жнив, кажучи: «Щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці».
«За допомогою цієї картини Ісус вказує нам, що в цьому світі добро і зло є настільки переплетені, що неможливо їх відокремити, викорінивши все зло. Лише Бог може це зробити, і Він зробить це під час страшного суду. Актуальна же ситуація, з її неоднозначністю та складним характером, є полем свободи, полем свободи християн, на якому здійснюється непросте розпізнавання між добром і злом», – сказав Святіший Отець, додаючи:
«І йдеться про те, щоб на цьому полі поєднати, з великим довір’ям до Бога та Його провидіння, два наставлення, які, на перший погляд, є суперечними: рішучість і терпеливість. Рішучість полягає в тому, щоб прагнути всіма своїми силами бути добрим зерном, усі ми цього хочемо, й це означає триматися якнайдалі від лукавого та його нашіптувань. А терпеливість означає віддавати перевагу Церкві, яка є закваскою у тісті, не боїться забруднити руки, перучи вбрання своїх дітей, аніж Церкви “чистих”, що претендує на те, аби передчасно вирішувати про те, кому бути в Царстві Божому, а кому ні».
Як зауважив Папа, Ісус, «втілена Премудрість», цією притчею допомагає нам зрозуміти, що «добро і зло не можна ототожнювати з окресленими територіями чи визначеними групами людей, мовляв, ці – добрі, ті – лихі. Він каже нам, що межа між добром і злом проходить у серці кожної людини, у серці кожного з нас».
А «всі ми грішники», – знову пригадав Наступник святого Петра, звернувшись до прочан: «Хто з вас не є грішником, нехай піднесе руку». «Нема нікого такого! Тому що всі ми є грішниками, – вів далі він. – Ісус Христос Своїми смертю й воскресінням визволив нас від рабства гріха й дає нам благодать прямувати до нового життя; але разом із Хрещенням Він залишив нам також Сповідь, бо ми завжди потребуємо отримувати прощення за свої гріхи. Постійно споглядати лише на зло, яке поза нами, означає не хотіти признати гріх, який маємо в собі».
Святіший Отець також вказав на те, що Ісус вчить нас «по-іншому» дивитися на «поле світу». Ми покликані навчитися «Божих ритмів» і «Божого погляду», адже завдяки «благодатному впливові трепетного очікування те, що було куколем чи здавалося куколем, може стати добрим плодом» «Мова йде про дійсність навернення. Це перспектива надії», – сказав Папа, побажавши:
«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам зауважувати в оточуючій дійсності не лише бруд і зло, але також добре й прекрасне, викривати діло сатани та, насамперед, довіритися Божій дії, що вчиняє історію плідною».
Після молитви «Ангел Господній» Святіший Отець скерував свою думку до Святої Землі. «Дорогі брати й сестри, – сказав він, – з тривогою слідкую за серйозним напруженням та випадками насильства, що цими днями відбуваються у Єрусалимі. Відчуваю необхідність звернутися із рішучим закликом до стриманості й діалогу. Запрошую всіх вас приєднатися до моїх молитов за те, аби Господь надихнув усіх намірами примирення та миру».