Нині точиться його беатифікаційний процес, і його іменують Слугою Божим. Він — неформальний покровитель англікансько-католицького примирення і його часто прикликають віруючі обох цих віросповідань.
Брат Ігнатій від св. Павла народився 22 грудня 1799 р. у шляхетній родині як Ґеорґ Ігнатій Спенсер. Він був сином важливого англійського аристократа. Вже змолоду цікавився духовністю й аскезою. Подружився з єпископом Річардом Ґодлі в Ітонському коледжі, де навчався. Це не сподобалося його батькові, й він вирішив, що син продовжуватиме навчання у рідному маєтку. 1817 року, однак, Ґеорґ Ігнатій виїхав на навчання до Коледжу Пресвятої Трійці у Кембрідж. Перший етап навчання завершив з відзнакою. Подовжив опановувати знання в англіканській семінарії. 1822 року став дияконом, а за два роки, 13 червня 1824 р., отримав англіканські свячення. Його першою парафією був Брінґтон у графстві Нортгемптон.
У цей час, під впливом подальшого вивчення духовності й творів Отців Церкви, він почав серйозно сумніватися у досі пізнаному. Поступово відкривав для себе католицьку духовність. Згодом сам визнавав, що то «Отці Церкви зробили мене католиком».
30 січня 1830 року Спенсер написав листа до свого батька, повідомляючи його, що покинув Англіканську Церкву і був прийнятий до Церкви Католицької. Для англійського аристократа, вірного монархії, це був величезний шок, сприйнятий як зрада. Ігнатій виїхав з Англії, аби не додавати своїй сім’ї сорому. Його скерували на подальше навчання до Рима. Там він заприязнився з о. Ніколасом Вайсменом, пізнішим кардиналом, і пізнав Згромадження Пасіоністів, до якого і вступив.
Завершивши навчання 1832 року, Ігнатій Спенсер був висвячений на священика. Щойно католики отримали релігійну свободу в Англії, о. Ігнатій повернувся в рідний край і став вікарієм у Волсоллі. 1838 року розпочав молитовний «хрестовий похід» за «пробудження і навернення Англії». Старався зустрітися з о. Джоном Генрі Ньюменом, однак безуспішно. До згаданих пасіоністів вступив 1847 року і прийняв монаший габіт. Був активним діячем екуменічного діалогу, прагнув повернення єдності Церкви. Помер 1 жовтня 1864 року, в загальному переконанні про його святість.
Був дядьком Вінстона Черчілля і принцеси Діани (з дому Спенсер).