Звісно, всі ми переконані, що створити сім’ю – це насамперед проявити обопільне бажання бути разом і все життя дарувати одне одному любов.
Але чи завжди ми чесні самі з собою? Отож, перш, ніж замовляти весільні аксесуари, варто дати собі відверту відповідь, чи не впізнаю я себе в одній із цих моделей поведінки.
Мотивація перша: я хочу заміж, бо всі мої подруги уже заміжні. Така ситуація більше стосується дівчат. Я хочу обручку, хочу сім’ю, свого чоловіка — тобто йду за своїм егоїзмом. Така мотивація сімейних стосунків рано чи пізно призведе до того, що хтось із подружжя залишиться незадоволеним. Або чоловік, який почуватиметься недолюбленим, або жінка, бо зрозуміє, що вийшла заміж не за того. Отож егоїстична мета — це не привід для шлюбу.
Друга мотивація — суто чоловіча: жалість. От зустрічаємось із дівчиною кілька років, вже й почуттів нема. Як тільки надумаю лишити, скажу їй — вона починає плакати. І я розумію: вона до мене звикла, я до неї — може, якось будемо жити, пожалію її і з жалощів одружусь. От із жалощів — не треба! Якщо не маєте в серці живого вогню, бажання бути поруч із нею, то не варто одружуватись. Бо рано чи пізно настане такий момент, коли жаліти надокучить, а захочеться нарешті пожити.
Третя — дуже поширена: небажана вагітність. «Справу зроблено», значить, треба женитись, відповідати за свої вчинки. Але тут варто задуматись. Якщо двоє людей зустрічаються, люблять одне одного і, переступивши деякі закони, дізнаються, що матимуть дитину, то це одна ситуація. Інша — коли двоє зовсім незнайомих людей сходяться десь на дискотеці в невідомо якому стані, і потім їх змушують одружуватися: це виглядає дивно. Вагітність не може бути причиною чи підставою для одруження, лише любов.
Четверта: я понад усе хочу жити в місті, мати добру роботу, статус і т. д. Насправді сценаріїв корисливих намірів може бути безліч. Але шлюб — це не місце для вигоди, і вона не може бути його основою.
Якщо ви не впізнали себе у жодному з цих описів, то ви на правильному шляху!
За матеріалами: ДивенСвіт
фінансово.
Щиро дякуємо!
