Роздуми над Словом Божим на ХХІV звичайну неділю, рік А
У часи Ісуса Христа талант був досить серйозною сумою грошей. Талант міг бути золотий або срібний і дорівнював 36 кг якогось з цих дорогоцінних металів. Навіть при приблизному підрахунку ми розуміємо, що йшлось про астрономічну суму боргу, 10 тисяч талантів[1]. Зрозуміло, що цей образ показує, що такий борг повернути неможливо, навіть продавши себе в неволю разом з жінкою і дітьми. Цей образ добре змальовує ситуацію неможливості повернути борг первородного гріха. Для людини це просто фантастично нереально. Кожен з нас такий боржник Бога, як цей чоловік з притчі (пор. Рим 15, 12-21). Натомість Господь вчинив з нами не згідно справедливості, а згідно милосердя: пробачив нам все (в притчі не йдеться про те, що ціною нашого відкуплення була жертва Сина Божого на хресті). Далі в притчі показується як швидко людина забуває про Боже милосердя і ставиться до свого боржника лише за законом справедливості. Наслідком для цього чоловіка, котрий швидко забув скільки йому було пробачено, є те, що він отримав кару згідно лише справедливості: «Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу» (Мт 18, 32-34).
Милосердя проявляється передусім в пробачені кривди. Син Божий на Хресті пробачив нам все, щоб ми жили в любові одне до одного (див. 2 Йн, 1,5; 1Йн 3, 14-18). Є добре слов’янське слово — великодушність. Щось в цьому є. Коли людина пробачає, її душа наче розширяється, в цій душі наче з’являється місце для іншої людини, її проблем і страждань. І в такий спосіб ця людина уподібнюється Богові, який для кожної людини має місце в Своєму Божому Серці.
[1]Якщо говориться про срібний талант, то сьогодні 10 тисяч талантів – це приблизно 271 млн. доларів США, золотий – 10,6 млрд доларів США.