Євангеліє запитує нас, по чиїй ми стороні: по стороні власного «я» чи по стороні Господа Бога, який є проти егоїзму та самодостатності.
На це вказав Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку очолив на площі св. Петра у Ватикані в неділю, 15 жовтня 2017 року. На початку богослужіння він проголосив святими Католицької Церкви 33 мучеників із Латинської Америки, іспанського священика Фаустіно Міґеса з Ордену Піярів та італійського капуцина о. Анджело з Акрі.
Коментуючи Ісусову притчу про Боже Царство як весільний бенкет, Святіший Отець звернув увагу на те, що в ній ідеться мова про багатьох запрошених. Тими запрошеними є «всі ми, адже Господь з кожним із нас прагне “відсвяткувати весілля”». Весілля це «початок спільності всього життя», а це означає, що наші стосунки з Богом «не можуть бути лише стосунками відданих підлеглих із царем, вірних слуг з господарем чи старанних учнів з учителем», але це насамперед стосунки «коханої нареченої з нареченим».
«Ось чим є християнське життя: історією любові з Богом, де Господь безкорисливо проявляє ініціативу й де ніхто з нас не може хвалитися ексклюзивністю запрошення: ніхто з нас не привілейованіший від інших, але кожен привілейований перед Богом», — сказав Папа, підкреслюючи, що саме з цієї «безкорисливої, ніжної та привілейованої любові народжується й завжди відроджується християнське життя».
У світлі слів з Книги Одкровення він зауважив, що небезпеку становить «рутинне християнське життя», в якому ми вдовольняємося «нормальністю», живучи без запалу та ентузіазму.
Євангеліє також перестерігає перед тим, що запрошення може бути відкинене. Чимало із запрошених надали перевагу власним інтересам. Тож від любові віддаляємося саме так: не з огляду на злобу, але «надаючи перевагу власному» — чи то забезпеченню, чи самоствердженню, зручності… «Й тоді розлягаємося на м’якому кріслі заробітків, задоволень, якогось хобі, що дає трохи радості, але таким чином швидко й погано старіємо, тому що старіємо всередині», — сказав Святіший Отець.
Але Бог, попри відкинення та відмови, «не скасовує свята» і не перестає запрошувати, а на зазнану несправедливість «відповідає ще більшою любов’ю». Страждаючи від наших «ні», Бог не перестає знову запрошувати, готувати добро для того, хто Його кривдить. «Бо так чинить любов; бо лише так можливо перемогти зло. Сьогодні той Бог, який ніколи не втрачає надії, залучає нас до свого діяння, заохочує жити згідно зі справжньою любов’ю, перемагати податливість та капризи нашого образливого й лінивого “я”», — зауважив Папа, додаючи:
«Існує ще один аспект, підкреслений у Євангелії: одяг запрошених, який є необхідною умовою. Замало один раз відповісти на запрошення, сказати “так” — і на цьому все, але необхідно вдягнути весільний одяг: потрібна звичка жити любов’ю щодня. Бо не можна казати: “Господи, Господи”, якщо не жити Божою волею та не сповняти її».
Підсумовуючи, Святіший Отець підкреслив, що канонізовані святі, особливо, мученики, показують нам цей шлях: «Вони сказали “так” любові не словами й на якийсь час, але своїм життям і до кінця. Їхнім щоденним вбранням була Ісусова любов, та безумна любов, яка полюбила нас до кінця, залишила Його прощення та його одяг тим, які Його розпинали. Також і ми отримали в Хрещенні білий одяг, весільне вбрання для Бога. Просімо у Нього, за заступництвом цих наших святих братів і сестер, благодаті щодня обирати й одягати цей одяг та зберігати його чистим», — закликав Папа.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
