Святі з почуттям гумору

Іван Павло II
та
Іван XXIII

Ця брама завузька для єпископа

Отець Анджело Джузеппе Ронкаллі (майбутній Папа Іван XXIII. – Прим. ред.) майже ціле життя боровся з надмірною вагою. Попри це, здавалося, що не має щодо цього жодних комплексів. Сам неодноразово жартував на цю тему. 1934 року, вже коли був архиєпископом, його призначили апостольським делегатом у Туреччині й Греції з резиденцією в Стамбулі. Через два роки відвідав славетний монастир на горі Атон. Сам був людиною глибокої молитви, тож сподівався, мабуть, що й серед ченців панує побожна атмосфера. Натомість почув, як вони жартують собі пошепки за його спиною: «Хіба можливо, щоб цей римський прелат зі своїм животиком увійшов на небо, якщо відомо, що небесна брама завбільшки з вушко голки?». Обернувся до них і так само пошепки відповів: «Добрий Бог, дозволивши вирости моєму животові, уже якось подбає й про те, щоб я протиснувся крізь вушко голки».

Згідно з рішенням папи, місія архиєпископа Ронкаллі в Туреччині й Греції мала завершитися в грудні 1944 року. Одного грудневого дня, перебуваючи в Анкарі, Ронкаллі отримав зашифроване повідомлення з Ватикану. Поблизу не було його секретаря, тож вирішив розшифрувати його сам. Зробивши це, подумав, що допустив якусь помилку: у депеші йшлося про те, що папа призначив його нунцієм у Парижі. Після багатьох років напруженої душпастирської праці, у якій реалізував себе, відчув глибокий сенс того, що чинив, адже зміг налагодити безпосередній контакт з вірними, а тимчасом папа хотів зробити з нього дипломата, котрий відвідував би европейські салони. До Парижа архиєпископ Ронкаллі мав прибути 30 грудня 1944 року. Після того, як упродовж багатьох років ходив на Сході у світському одязі, тепер мусив знову вдягнути сутану, яка на той час уже стала трохи затісною. Сідаючи на літак, промовив: «Достатньо поглянути на мене, щоб переконатися, що я зовсім не підходжу для апостолювання на вишуканих прийомах».

Половина нунція

Міг жартівливо висловитися про свій вигляд і тоді, коли хотів зробити комусь зауваження. На одному з прийомів його посадили біля дами з глибоким декольте. Упродовж цілої вечері гості крадькома позирали на нунція, який був відомий тим, що не надто схвально ставився до викличного вбрання жінок. Атмосфера була важка; якоїсь миті Ронкаллі сказав: «Цілком не розумію, чому всі так дивляться на мене – старого, бідолашного грішника, – якщо поруч зі мною сидить така приваблива молода жінка».

У Парижі його запросили на урочисту сесію високоповажної Французької академії. Після церемонії хтось запитав його про враження, на що нунцій відповів: «Це прегарний і захопливий храм науки, у якому можна почути чудові речі. Однак крісла тут, на жаль, такі, що на них може сидіти лише половина нунція». У тому ж місці зустрівся з Даніелем-Ропсом, французьким письменником, який, зокрема, досліджував біблійну історію. Коли пізніше приймав письменника у своїх апартаментах, зітхнувши, сказав йому: «Ах, любий пане, ми повинні разом молитися до Господа Бога, щоб Він забрав у мене половину мого жиру та передав його вам!» Його кухар у паризькій нунціятурі дивувався: «Як це можливо, щоб така товста людина їла, як пташка. Очевидно, ті книжки й папери, які ковтає, вгамовують його голод».

Уривок узято з книжки «Святі з почуттям гумору. Іван Павло II та Іван XXIII»

Видавництво: Свічадо

Автор: Марта Вєлєк

Рік видання: 2017

Формат:130х200

Палітурка: м'яка

Кількість сторінок: 144

Ціна: 39,90 грн

У цій книзі описано, як ці два святі папи уміли поглянути на все з цілком іншої перспективи, будучи присутніми в цьому світі й одночасно повністю зануреними в Бога. Їх єднав великий душпастирський досвід, доброзичливе ставлення до людей з відмінними поглядами. Також вони найбільше у своєму житті прагнули міжрелігійного діалогу, позбавленого ненависті та конфліктів.

Це книжка про радісне християнство. Прочитавши її на одному подиху, читач зможе глибоко усвідомити, чому Іван ХХІІІ привідчинив двері Ватикану, а Іван Павло ІІ відчинив їх навстіж, а також переконатися у тому, що християнською відповіддю на важкі часи повинно бути почуття гумору, яке може допомогти звільнитися від поширеної одержимості своєю досконалістю і непомильністю.

Де придбати:

1. Скориставшись послугою «Книга-поштою»: а/с 808,м. Львів, 79008;
2. За допомогою електронної пошти: bookshop@svichado.com;
3. На сайті Свічадо.
4. За телефоном (032)235-73-16;
5. У крамницях «Свічадо»: м. Львів, вул. Лисенка, 2; м. Київ, вул. Покровська, 6, ст.м. «Контрактова площа». Запитуйте також у парафіяльних крамницях.