Розпещеність може додати безліч неприємних моментів дитині, яка виростає.
У дорослому житті ніхто не буде постійно нею захоплюватися, вирішувати всі її запити «за помахом чарівної палички». Звідси — крах надій і глибоке розчарування в людях, що її оточують.
Давайте розглянемо найяскравіші та відмінні риси дитячої розпещеності.
1. Дитина категорично відмовляється ділитися.
Розпещені діти егоцентричні, адже вони можуть мати все, що забажають, на першу вимогу. Іграшки, солодощі, вашу увагу — не дивно, що вони відмовляються ділитися з однолітками і дорослими.
2. Часто влаштовує істерики.
Напади спонтанної істерики є відносно нормальним явищем у дітей у віці до трьох-чотирьох років. Часом це єдиний спосіб висловити свої почуття, але у дошкільнят істерики — вже засіб для маніпуляцій.
3. Вкрай залежна від батьків.
Якщо ваша дитина не може заснути, коли вас немає у кімнаті, не бажає залишатися з бабусею або в дитячому саду, то це вже ознака розбещеності. Мірою дорослішання дітям потрібно навчитися почуватись комфортно з іншими людьми.
4. Перебірлива у їжі.
Немає нічого страшного в тому, щоб готувати спеціальні страви для дитини з особливими дієтичними потребами. Але якщо здоровий малюк наполягає на індивідуальному меню щовечора, це може бути ознакою розбещеності.
5. Завжди всім незадоволена.
Малюк бурчить із будь-якого приводу: йому не подобаються іграшки, одяг, приготований суп. Йому швидко набридають нові машинки і похід до парку. Він одразу ж вимагає купити річ, яку побачив в іншої дитини: «Я хочу такий же самокат!»
6. Не допомагає батькам.
Абсолютно нормально допомагати дитині прибирати іграшки, якщо їй не виповнилося ще трьох років. Але коли ви продовжуєте наводити порядок за нею і далі, у неї виникає переконання, що так має тривати завжди.
7. Грубіянить дорослим.
Звичка отримувати бажане призводить до того, що дитина починає ставитися до батьків занадто споживацьки. Навіщо бути ввічливим із тими, хто виконує всі твої вимоги? Неповага до мами часто переходить у загальне хамство.
8. Дитину доводиться вмовляти.
Розпещений малюк не визнає авторитетів — батьків, бабусь і вихователів. Тому їхні вимоги абсолютно нічого для нього не значать. Якщо дитину про щось попросити, вона починає вередувати. А отримати бажане батьки можуть лише після довгих умовлянь.
9. Вона маніпулює дорослими.
Груба, нав’язлива, маніпулятивна поведінка характерна для примхливих дітей. Для досягнення своєї мети дитина використовує всі доступні засоби: істерики, сльози, різний підхід до батьків. Якщо мама не купить морозива, вона піде до бабусі. «Бабусю, я люблю тебе більше за всіх на світі», — говоритиме вона до тих пір, поки бабуся… щось не заборонить.
10. Змушує батьків червоніти.
Розпещений малюк вважає себе центром галактики. Аби привернути увагу, він може перебивати дорослих, голосно кричати, влаштовувати істерики при великому скупченні народу. Невміння поводитися у громадських місцях часом стає справжньою проблемою, яку, через вседозволеність, виправити складно.
11. Не відповідає за свої вчинки.
Хоч би що малюк зробив, улюблена мама, добрий тато і бабуся з дідусем, які його обожнюють, одразу ж «ліквідують» будь-які наслідки. Стукнув сусідську дівчинку? Так вона сама винна. У таких тепличних умовах діти ростуть, але не дорослішають.
12. Не сприймає слів «ні» і «не можна».
Розпещеним дітям складно зрозуміти, що вони можуть чогось не отримати. Мимовільність бажань можна пробачити зовсім маленьким дітям, а ось 4‑6‑річним малюкам вона не властива. Вередлива дитина будь-яку відмову супроводжує гучними риданнями, сприймаючи її як кінець світу.
Причини дитячої розпещеності
Немовлята не народжуються розпещеними, голосним плачем вони сигналізують мамі про головні потреби: увагу, їжу, зміну підгузка. Але якщо надмірно опікати дитину, постійно розважати її, аби та не ревіла, то вона скоро стає центром усієї родини.
Дуже часто примхливе чадо росте у батьків, які не можуть дійти згоди щодо основних методів виховання. Малюк починає маніпулювати, командувати і керувати дорослими, спостерігаючи такі розбіжності. Коли забороняє тато, він іде до коханої і доброї мами. А якщо і вона не дозволить, то завжди можна звернутися до бабусі.
Мінливість у заборонах також неприпустима. Наприклад, ще вчора дітям дозволялося ходити по калюжах. Однак сьогодні у відповідь вони чують гучне: «Не можна!» І тут починається…
Дуже зайняті мами і тата намагаються за допомогою подарунків і різних дрібничок компенсувати брак часу на спілкування з малюком. Але разом із дитиною зростають і її вимоги. І тоді батьки розуміють — розпестили!
Поради психолога батькам розбещених дітей
Зберігайте спокій
Пам’ятайте, що єдина можливість контролювати ситуацію — це залишатися спокійним. Гучні крики не змусять дитину послухатися. Не підвищуйте голосу, навіть якщо малюк влаштовує істерику або починає грубіянити. Ігноруйте його поведінку: «Я поговорю з тобою пізніше, коли ти трохи заспокоїшся».
Почніть перевиховувати якомога раніше
Щойно ви почали розуміти, що малюк плаче і кричить, аби роздобути потрібну річ, — негайно ж зупиняйте маленького маніпулятора. Не потурайте йому, виконуючи будь-яке бажання, в надії припинити істерики і ниття. Золоте правило говорить: «Легше запобігти захворюванню, ніж довго і болісно його лікувати».
Будьте послідовні
Якщо сьогодні ви дозволили дитині стрибати на дивані, а завтра це забороняєте, то ваші правила не мають ніякої сили. Дозволи і заборони потрібно узгоджувати з усіма домочадцями. Реакція бабусі з дідусем і батьків має бути обґрунтованою і одностайною. Залишайтеся вірними своєму слову: не повторюйте загрозу забрати іграшку за погану поведінку кілька разів. Виконуйте ваше попередження відразу.
Навчіться говорити «Ні»
Для багатьох дорослих відмовити коханому малюкові часто стає дуже складним рішенням. Тому розпещена дитина сприймає батьків як ходячі гаманці, отримуючи щодня різні гостинці. Замість чергової (сотої за рахунком) машинки приділяйте їй більше часу: читайте, гуляйте, грайте разом.
Введіть у словник дитини поняття «обов’язок»
Поясніть, як багато й важко мама і тато працюють: заробляють гроші на їжу, одяг для малюка, готують йому, прибирають за ним і перуть. Просіть його допомогти по дому, хоча спочатку вам доведеться за ним все переробляти. Першим же обов’язком маленького улюбленця буде повернення розкиданих його руками іграшок на місце.
Не перегинайте палицю, почавши перевиховувати свою розпещену дитину. Вона може вирішити, що ви її розлюбили, якщо раніше все дозволяли, а зараз забороняєте те ж саме. Обов’язково поясніть, що любите малюка, як і раніше, але ось його вчинки вам не завжди подобаються. І, звісно, візьміть у союзники бабусь і дідусів.
о. Тихон Кульбака, Домашня Церква
фінансово.
Щиро дякуємо!
