Греко-католицький календар
Преп. Йосифа, піснописця, і Юрія, що в Малеї
Літургія не правиться
Іс 11, 10 – 12, 2
10. І станеться того часу: корінь Єссея буде знаменом народам; погани шукатимуть його, і житло його буде славне. 11. І станеться того часу: Господь знову простягне свою руку, щоб викупити рештки свого люду, тих, що зосталися в Ашшурі, в Єгипті, у Патросі, в Куші та Еламі, у Шінеарі, у Хаматі, на островах моря. 12. І Він підійме знамено народам і позбирає розсіяних Ізрáїля, розкиданих юдеїв збере докупи з чотирьох кінців світу. 13. Ефраїм покине заздрість, і вигинуть ті, що на Юду ворогують. Ефраїм не буде більше завидувати Юді, а Юда не гнобитиме Ефраїма. 14. І полетять вони на захід, на філістимлянське узбережжя, і разом грабуватимуть синів сходу; вони накладуть руку на Едома й Моава, і сини Аммона будуть їм піддані. 15. І висушить Господь затоку єгипетського моря теплотою свого віддиху; простягне свою руку на ріку, розділить її на сім потоків, так що й у сандалях перебристи зможеш. 16. І буде шлях решткам Його народу, що зосталися від Ашшура, як був Ізрáїлеві, коли він вийшов з Єгипту.
1. Того дня ти промовиш: «Хвалю Тебе, о Господи! Ти гнівався на мене, та гнів Твій відвернувся від мене, і Ти мене потішив. 2. Ось Бог — моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, Він — моє спасіння!
Бут 7, 11 – 8, 3
11. На шістсотім році Ноєвого віку, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, — цього дня прорвались усі джерела великої безодні й небесні загати розімкнулись, 12. і лив дощ на землю — сорок днів і сорок ночей. 13. Того ж самого дня ввійшов Ной і Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його жінка і три жінки його синів з ним у ковчег, 14. вони — і всякого роду звірі, всякого роду скот, всякого роду земні плазуни, всіляке птаство і все, що має крила. 15. Увійшло до Ноя в ковчег по парі всякого створіння, в якому віддих життя. 16. Ті, що ввійшли, були самець і самиця з усякого створіння, як велів йому Бог, і Господь зачинив його. 17. І був потоп на землі сорок днів; води, прибуваючи, підняли ковчег, і він звишився над землею. 18. Води ж зростали, і прибуло їх дуже багато на землю, а ковчег носився по верху вод. 19. І зросли води на землі сильно дуже й укрили всі найвищі гори, що були під небом. 20. Води піднялись угору на п’ятнадцять ліктів і закрили гори. 21. Всяке створіння, що рухається на землі загинуло: птаство, скот, звірі, всі плазуни, що повзають на землі, і всі люди. 22. Все, що має віддих життя в ніздрях та що живе на суші, згинуло. 23. Ось так вигинуло всяке створіння, що було на землі: люди, скот, плазуни і птаство піднебесне — їх вигублено з землі; остався тільки Ной та й ті, що були з ним у ковчезі. 24. І панували води на землі сто п’ятдесят днів.
1. Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів і про всяку скотину, що були з ним у ковчезі, і навів Бог вітер на землю й води стали відпливати. 2. Джерела безодні й небесні загати замкнулись, і дощ із неба припинився. 3. Води ж стали раз-у-раз із землі відступати, і як проминуло сто п’ятдесят днів, опали.
Прип 10, 1-22
1. Розумний син звеселяє батька; а син безумний — горе матері своєї. 2. Скарби, неправдою набуті, не дають користи; справедливість від смерти рятує. 3. Господь не дасть праведникові голодувати; жадливість злих він геть відкине. 4. Рука ледача робить бідним; збагачує — рука старанних. 5. Розумний чоловік збирає літом; син безсоромний спить у жнива. 6. Благословення над головою праведника; уста безбожних таять насильство. 7. Пам’ять праведника буде благословенна, ім’я ж безбожника струхлявіє. 8. Мудрий серцем приймає заповіді, а безумний балакун близький погибелі. 9. Хто чесно ходить, той ходить безпечно; хто крутить дорогою, той упіймається. 10. Хто мружить очі, завдає прикрости, хто ж докоряє увічі, той творить мир. 11. Уста праведного — джерело життя, уста ж безбожного таять насильство. 12. Ненависть сварки роздуває, а любов гріхи всі покриває. 13. В устах розумного перебуває мудрість, — києм же по спині недоумка. 14. Мудрі збирають знання, уста ж дурного — близька погибель. 15. Майно багатого — його фортеця, нещастя бідних — їхні злидні. 16. Праця праведного йде на прожиток, безбожного заробіток — на погибель. 17. Стежка життя — берегти науку; хто відкидає картання, — ходить манівцями. 18. Уста правдиві ненависть закривають; хто розсіває обмову, той дурний. 19. В багатомовності гріха не бракуватиме; хто стримує язик, той розумний. 20. Язик праведника — добірне срібло, серце ж безбожних — низької вартости. 21. Уста праведного багатьох годують, а дурні через брак розуму вмирають. 22. Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жадна праця.
фінансово.
Щиро дякуємо!
