Лев XIV прийняв делегацію групи Європарламенту — «Європейські консерватори та реформісти», — яка бере участь у конференції в Римі.
Папа закликав сприяти спільному благу й цінувати християнське коріння континенту, підтримуючи діалог між розумом та вірою, повідомляє Vatican News.
«Подбати про те, щоб голос Церкви залишався почутим — не в останню чергу завдяки її соціальному вченню, — означає не повернення в минуле, а гарантування того, що фундаментальні ресурси для майбутньої співпраці та інтеграції не будуть втрачені». На цьому наголосив Лев XIV, зустрічаючись у середу 10 грудня 2025 року з делегацію групи «Європейських консерваторів та реформістів», що є фракцією Європейського парламенту.
Відповідальність за спільне благо
Святіший Отець насамперед подякував за працю, яка стосується блага не тільки тих, кого представляє фракція, а всього суспільства. Адже мати високу посаду означає «відповідальність за розвиток загального блага».
«Як демократично обрані посадові особи, ви відображаєте різноманіття поглядів, що охоплюють широкий спектр різних думок. Справді, однією з основних цілей парламенту є надання можливості висловлювати і обговорювати погляди. Однак характерною рисою будь-якого громадянського суспільства є те, що розбіжності обговорюються ввічливо і з повагою, з можливістю висловлювати незгоду, уважно слухати і навіть вступати в діалог із тими, кого ми вважаємо супротивниками», — сказав Папа, підкресливши: такий підхід свідчить про нашу пошану до гідності всіх людей, яку дарує Бог.
Цінна спадщина
У цьому контексті Лев XIV повторив заклик своїх попередників, згідно з яким «європейська ідентичність може бути зрозумілою та підтримуваною лише з посиланням на її юдеохристиянське коріння». Однак захист релігійної спадщини континенту полягає не просто у «захисті прав його християнських спільнот» — ані йдеться передусім про те, щоби «зберегти якісь особливі суспільні традиції та звички», що зазвичай є змінними. «Насамперед ідеться про визнання факту», — сказав Папа: всі є отримувачами вигоди від внеску, який християнські спільноти зробили й далі роблять у європейське суспільство.
«Достатньо згадати деякі важливі досягнення західної цивілізації, особливо культурні скарби її величних соборів, мистецтво й піднесену музику, а також прогрес у науці — не кажучи вже про розвиток і поширення університетів. Ці досягнення творять нерозривний зв’язок між християнством та європейською історією: історію, яку слід цінувати й шанувати». Святіший Отець зупинився окремо на «багатих етичних принципах і на моделях мислення, які становлять інтелектуальну спадщину християнської Європи». «Вони є необхідними для захисту прав, дарованих Богом, та гідності, притаманної кожній людській особі, від зачаття до природної смерті. Вони також є фундаментальними для відповіді на виклики, пов’язані з бідністю, соціальною ізоляцією, економічними труднощами, а також кліматичною кризою, насильством та війнами, що тривають», — пояснив Папа.
Діалог між розумом та вірою
Підсумовуючи, Лев XIV наголосив на важливості того, що Бенедикт XVI вказував як необхідний діалог «між світом розуму та світом віри, між світом раціональної світськості та світом релігійного кредо». Адже цей громадський дискурс, у «якому відіграють дуже важливу роль політики», важливий для пошани до особливої компетенції кожного і для того, щоб надавати іншому те, чого він потребує.
«Я молюся, щоб ви виконали свою частину, позитивно долучившись до цього важливого діалогу, не тільки заради блага людей в Європі, але й заради всього людського роду», — сказав Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
