Франція: Макрон стане латеранським каноніком

Президент Франції Емманюель Макрон прийме титул почесного каноніка латеранського капітулу, повідомляє видання «La Croix».

Ця традиція має глибокі історичні корені. Уперше почесним каноніком латеранського капітулу став 1604 року Анрі IV. Навернений на католицизм із протестантів, він користувався допомогою каноніків цієї базиліки. За це винагородив капітул доходами з бенедиктинського абатства у Клераку (південна Франція). Капітул, своєю чергою, визнав за французьким монархом із Бурбонської династії титул почесного каноніка. Також капітул зобов’язався відправляти щороку 13 грудня (в день його народження) Месу в наміренні Франції.

Традиція продовжувалася й тоді, коли державою керували імператори та президенти. З часом, однак, належний за посадою титул почесного каноніка відійшов у непам’ять. Допіру 1957 року звичай урочистого прийняття поста каноніка у римській базиліці відновив президент Рене Коті. Цей акт звершили також його наступники, починаючи від генерала Шарля де Ґолля — за винятком президентів Жоржа Помпіду, Франсуа Міттерана і Франсуа Олланда.

Останнім главою Французької держави, хто прийняв цей титул, був Ніколя Саркозі. Він став почесним каноніком капітулу Латеранської базиліки 20 грудня 2007 року.

Переклад CREDO за матеріалами: Deon