Бельгійська провінція Братів Милосердя дещо змінила свою позицію в справі евтаназії, але ця позиція все ще не згідна з ученням Вселенської Церкви і харизмою згромадження.
Генеральний настоятель згромадження бр. Рене Стокман каже: після втручання Ватикану брати визнали, що життя має основоположну цінність, але вони одразу ж додали, що «не абсолютну». Тому вони й надалі погоджуються проводити евтаназії у психіатричних шпиталях, якими опікуються.
Брат Рене зазначив, що бельгійська провінція дістала ще один шанс. Її представники мають приїхати до Ватикану на останню розмову. Якщо вони не змінять своєї думки, то Церква відречеться від них публічно.
Генеральний настоятель застерігає, що позиція братів бельгійської провінції — це відосібнений випадок. Загалом же згромадження діє у понад 30 країнах і всі відсторонилися від позиції збунтованої провінції.
Брат Стокман, сам бельгієць, пояснює, що його співбрати стали жертвою секуляризованої ментальності в Бельгії та сильного евтаназійного лобі.
«Це негативна ментальність. Святий Йоан Павло ІІ говорить про культуру життя і культуру смерті. У Бельгії у загальну ментальність вдерлася власне культура смерті, а евтаназія там розглядається ну просто як один з учинків милосердя. Для всіх це очевидне! Навіть католики, коли говорять про евтаназію, самі застерігають, що “треба ж розуміти, є різні випадки, коли вже немає жодних перспектив…” Але це наслідки того, що Бог зник із життя тих людей і людина стала центром усього. Бо тоді й справді, якщо Бога немає, а людина опиняється перед стражданням, то видається логічним, що треба покінчити з цим життям, бо жодних перспектив не існує. Я розумію цю ментальність, але розуміти і схвалювати — це не те ж саме», — підкреслює Генеральний настоятель Братів Милосердя.