У неділю 27 жовтня 2024 року, під час Божественної Літургії в головному осідку УГКЦ в Римі — соборі св.Софії відбулися дияконські та ієрейські свячення для семінаристів Тернопільсько-Зборівської архієпархії та Чернівецької єпархії.
Чин рукоположення здійснив владика Теодор Мартинюк, митрополит-номінант Тернопільсько-Зборівської архієпархії, у співслужінні владики Бориса Ґудзяка — архієпископа митрополита Філадельфійського, о.Луїса Касьяно — ректора Папської колегії св.Йосафата, отця-диякона Даниїла Ґаладзи та численно зібраного духовенства.
У проповіді владика Теодор закликав до глибшого розуміння душпастирського служіння, у якому священники є посередниками Божого слова та зцілення.
«Нині Христос наділяє своїм, Христовим священством синів українського народу. Господь не посилатиме їх у середовище, де будуть оплески чи їх будуть лише хвалити; радше навпаки. Зустрінуть вони дуже непрості ситуації, виклики, складні питання — так, як сам Ісус. Боже слово, яке виходить назустріч агресії, її обеззброює. Боже слово має таку лікувальну силу, що причини болю, нещастя й біди усуваються. Ісус лікує в корені й повертає людині гідність. І в цей надзвичайно складний час Господь дарує нам цей дар — нових служителів за молитвами наших великих подвижників віри», — зауважив єпископ.
В особливий спосіб митрополит-номінант звернувся до майбутніх священників і дияконів, застановляючись над їхнім покликанням як над відповіддю на важкі виклики й духовні потреби народу.
«Бог посилає своїх служителів, щоб лікувати найскладніші рани, яких завдає війна. Вся наша Церква в цілому світі у душпастирському розумінні живе єдиною думкою: лікування ран війни. І нині отримуємо чергову партію христових лікарів. Просимо Господа, щоб усіх, хто бере участь у цих свяченнях, Він наділив своїм благословенням, миром і силою, яка нам дуже потрібна. Боже лікування — цілковите, раз і назавжди. Такої Божої сили ми потребуємо. Такої сили ми вимолюємо для наших військових, волонтерів, капеланів. Нас всіх нині пригортає Господь, підносить до гідності синів і дочок своїх. Він сам руками наших служителів буде загоювати рани несправедливої війни», — наголосив єпископ.
Після Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв та дияконів, владика Теодор рукоположив у пресвітерський сан дияконів Володимира Ціжа та Олега Драпінського, а в дияконський сан — піддияконів Тараса Крису та Ярослава Якимця. Відтак нововисвячені ієреї були облачені у священничі ризи, отримали служебники й чаші, після чого стали до престолу і співслужили Божественну Літургію разом з усіма душпастирями.
По завершенні Богослужіння митрополит Борис Ґудзяк висловив настанови та підтримку нововисвяченим, акцентуючи на ролі єпископів у їхньому духовному становленні:
«Ми огортаємо митрополита Василія Семенюка нашою любовʼю. Він — великий приклад того, як спілкуватися з семінаристами. Ви будете протягом цілого життя оцінювати те, що хтось про вас думав і непокоївся. Для єпископа немає більшої радості, ніж відданий душпастир, який ставить Господа і людей на перше місце. Тож прошу вас молитися за нових священників, щоб вони були святими».
Також митрополит Борис наголосив, що плідність їхньої місії значною мірою залежатиме від дружин, — водночас дякуючи присутнім добродійкам за їхню згоду на це служіння:
«Ви не завжди будете на першому плані, але знайте, що Господь і Богородиця вас дуже люблять і будуть вас супроводжувати. Бути священником нелегко, але дружиною душпастиря може бути ще складніше. Хай у святочний момент, який відбувається в історичному місці, де Патріарх Йосиф вимолював і вимріював не лише свободу нашої Церкви, але й богословську думку і тяглість нашої тисячолітньої історії, де ми молимося в часі великої війни, і в цю мить хтось віддає за нас свої життя, — ви будете свідомі того, що ви не самі», — мовив на завершення владика Борис Ґудзяк.
Неопресвітер Володимир Ціж від імені нововисвячених подякував владиці-святителю, єпископам, усім душпастирям, рідним та парафіяльній громаді, зокрема за спільну молитву в соборі св.Софії — перлині київського християнства на римських пагорбах.
Отець Марко-Ярослав Семеген, президент релігійного товариства «Свята Софія», від усієї спільноти висловив подяку владикам та вітання нововисвяченим. Він побажав їм бути добрими управителями у Божому винограднику й завжди перебувати під опікою Софії — Божої Премудрості на їхньому пастирському шляху.
Після многоліття, за доброю традицією, новоієреї уділяли своє перше благословення присутнім, даруючи пам’ятний образок на згадку про важливу подію.
Пресслужба Товариства Святої Софії