28 листопада — спомин німецької черниці, жінки чекання, пошуку і боротьби.
Знана як Мати Марія, блаженна Хелена Штолленверк — співзасновниця Місійного Згромадження Сестер Служниць Святого Духа, яке понад 25 років діє і в Україні.
Справжнє життя цієї жінки, яке криється за її історією, містить внутрішню драму: воно сповнене прагнення, життєвої енергії, цілеспрямованості й шукань чогось більшого, хоча вона постійно відчувала межі своїх можливостей. Вона належить радше до «малих» людей у Царстві Божому і в Церкві. Характерним для її життєвого шляху є чекання, пошук і боротьба — це процес внутрішньої переміни.
Але чому ця жінка була особливою? Чого нас вчить приклад її життя?
1. За простотою життя можуть приховуватися особливі люди
Життєвий шлях Хелени був по-людськи простим, нічим не особливим, не захопливим і пройшов дуже одноманітно лише в двох місцях: у німецькому Роллесбройху та Штайлі (Нідерланди). Перші 30 років з дня свого народження в 1852 р. майбутня Мати Марія прожила в Роллесбройху, регіон Ейфель у Північній Німеччині, біля кордону з Бельгією. В ті часи ця місцевість була «краєм світу», «домівкою» для бідних у Пруссії. Протягом дитинства і юності вона розпізнавала своє покликання. Мала глибоке прагнення чогось більшого. Як молода дівчина, впродовж 10 років шукала можливості реалізувати розпізнане покликання, стараючись виїхати на місії до Китаю.
2. Порозумітися в родині, навіть без слів, — відчувати інших, не таких, як ти
Вона народилась в особливій родині й мала непросту ситуацію. Її батько мав уже 67 років. Маленька Хелена була в оточенні дорослих. Троє її зведених сестер і братів із першого подружжя батька народилися глухими. Тому вона вчиться від ранніх років, як поводитися з людьми, що мають інвалідність, як розуміти їхні відчуття, бути уважною і реагувати на невербальні сигнали. Ці вміння були їй дуже корисні, коли вона стала відповідальною за спільноту молодих сестер.
3. Відкривати нові горизонти: іти за внутрішнім голосом і прагненнями
Ще в юному віці Хелена стає членом товариства «Дитинства Ісуса», а пізніше його поширює. Із зошитів цього об’єднання вона дізнається про місію в Китаї та Африці. Це відкриває їй новий світ, який вона так прагнула пізнати. У сім років у житті Хелени сталася подія, що вплинула на її подальші вибори. Через це товариство дівчинка стає хрещеною якоїсь дитини-язичника. Відтоді вона почувається відповідальною за благополуччя і віру дітей у світі. Вона прагне служити дітям-сиротам у Китаї, про яких читає.
Але як? Доходить до того, що вона сприймає листи з Китаю як зі своєї Батьківщини, а в Німеччині почувається чужою. Дуже дивний, але внутрішньо логічний парадокс її життя!
Їй часто сниться, що вона збирає залишених сиріт і приводить їх до місійного осередку.
4. Іноді Бог кличе до чогось зовсім нового
Попри величезну відстань і зовнішні перешкоди, мрія бути місіонеркою для бідних та потребуючих у Китаї стане провідною в житті Хелени Штолленверк.
Тоді з’являється питання: чи взагалі можливо вивчити складну китайську мову? А тим більше, чи можуть дівчата і жінки щось таке робити, чи це лише для чоловіків і священиків, які на це вчилися? Чи є монаший орден, який би мав спільноти в Китаї? Чи такі взагалі існують? І знову парадокс: у Німеччині на той час не існує жодного місійного жіночого згромадження. Вона відчуває, що Бог її кличе до чогось, що ще взагалі не існує.
Хелена має дуже витончене внутрішнє чуття і воно дає їй впевненість і силу, щоб не здаватись і шукати, запитувати. Вона готова долати ті обмеження, які накладало на жінку тогочасне суспільство.
5. Велика дорога долається малими кроками: робити те, що у твоїх силах
Вразливість на страждання в далеких країнах допомагає дівчині з провінції бачити біду й тих, хто її оточує. Хелена допомагає власній сім’ї та сусідству, віддаючи всі сили. Піклується про бідних, хворих, помираючих.
Коли вона розповідає про своє місіонерське бажання батькам, ті повністю відкидають таку можливість. Місцевий священик, якого вона просить про пораду, теж не бачить такої можливості через Культуркампф (політика заборони Бісмарка щодо Католицької Церкви). Тому вона знову мусить чекати. Дивовижно, як ця молода скромна дівчина, маючи бойового духа, завжди переймала ініціативу. Після 10 років очікування і боротьби вона отримує адресу до отця Арнольда Янссена і місійного дому в Штайлі.
6. Чекати терпляче, не випускаючи цілі з поля зору — Бог про «своїх» пам’ятає
Під кінець 1882 року Хелена приїжджає до Штайля (Голландія, недалеко німецького кордону). Хоча в цій місіонерсько-апостольській атмосфері вона почувається як удома, проте має пройти ще одне важке випробування: дівчина повинна чекати на рішення щодо створення нового згромадження. Стати сестрою-місіонеркою здається далекою і майже нереальною перспективою. Вона служить на кухні в підвалі місійного дому, займається важкою одноманітною працею. Дуже швидко Хелена переживає кризу, яка ставить її перед запитанням: «Якщо Господь покликав мене до місії в Китаї і шукає мене для цього, а знаходить робітницею в кухні, то чи не пішла я хибним шляхом у своєму покликанні і маю покинути Штайль?» Але вона відчувала, що не може все так просто полишити.
Хелена віддана своєму покликанню та Божій Любові; вона перемінюється в неї.
Хелена Штолленверк живе у Штайлі сім років, а її вірна подруга Хендріна Штенманнс — п’ять років, перш ніж вони розпочинають богопосвячене життя. Наприкінці 1889 року отець Арнольд Янссен разом із Хеленою, Хендріною і ще пятьма жінками засновує місійне Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
7. Стати фундаментом, на якому інші зможуть будувати
Шість наступних років Хелена — тепер сестра Марія — була настоятелькою нового згромадження, яке швидко зростало. 1894 року 12 перших сестер складають свої перші чернечі обітниці. Роком пізніше отець Арнольд Янссен відправляє перших місіонерок в Аргентину. Завдяки своїй цілеспрямованості та відданості мрії, Хелена стала співзасновницею — фундаментом, на якому інші могли стояти і будувати. Хелена стала свідком того, як нові сестри виїжджають на нові місійні місця до Африки та Нової Гвінеї.
8. Дбати про добрий клімат у стосунках
Сестра Марія стає наставницею нових сестер, передаючи їм свою любов і запал. Вона формує молодих дівчат більше через свій приклад, ніж через багатослів’я. Сестра Марія розпізнає, яка є Божа воля для неї і для кожної окремої сестри. Вона турбується про благо інших і докладає всіх зусиль, щоби створити добрий клімат у спільноті. Місіонерки намагаються спільно триматися свого завдання, підтримувати і заохочувати одна одну.
9. Дозволяти змінювати себе — завмерти, щоб прорости
Криза і страждання допомагають їй зрозуміти, що вона повинна відмовитися від власного прагнення поїхати як місіонерка до Китаю. Її «Китай», її місія — це служіння довіреним їй сестрам. Вона дозволяє Богові перемінити себе. Хелена розуміє, що з неможливої ситуації потрібно дозволити Господу зробити щось можливе. Заново ставить своє життя на Богові як на фундаменті.
Хелена відпускає власні прагнення і приймає Божу волю. Вона записує: «Від сьогодні моє життя має бути сповнене любові та вдячності». А далі: «Нехай інші зроблять багато доброго в своєму покликанні; моє завдання горіти в любові Бога, перебувати в молитві й провадити укрите життя».
За бажанням о.Арнольда, Мати Марія переходить як послушниця до нової гілки згромадження — клаузурових сестер, проте тут живе лише 13 місяців, бо 1900 року помирає, більше не вийшовши поза мури монастиря. Їй було 47 років. Вона стала як зерно, вкинуте в землю, що принесло рясний плід.
10. Іти попереду, давати приклад іншим
Сьогодні у 50 країнах світу працює близько 3200 сестер Служниць Святого Духа (близько 40 національностей), які вважають Хелену Штолленверк своєю духовною матір’ю і прикладом до наслідування.
1995 року папа Йоан Павло ІІ, проголошуючи Мати Марію блаженною, назвав її «піонеркою місій».
У Хелені Штолленверк, Матері Марії, ми можемо побачити:
- жінку, яка мала мрію, ідею;
- жінку, яка була здатна піти за внутрішнім голосом і прагненням;
- жінку, яка довіряла своїм мріям;
- жінку, яка не здається і йде до своєї мети;
- жінку, яка вміє долати обмеження;
- жінку, яка інших підбадьорює і вміє служити людям з інвалідністю;
- жінку, яка глибоко закорінена в Богові й тому завжди повна енергії.
Служба Божа на могилі сестер-засновниць за участю молодих місіонерок з Європи у наш час
Молімося.
Боже, спасіння всіх людей, Твоє натхнення спонукало блаженну Марію Хелену присвятити своє життя ширенню віри. Просимо Тебе, розпали в серцях Твоїх вірних гарячу любов, щоб, за її прикладом і заступництвом, ми своїми словами і вчинками давали свідчення Євангелія. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, Котрий з Тобою і Святим Духом живе й царює на віки віків. Амінь.
с. Мехтільде Бергер SSpS,
переклад та адаптація –
с. Світлана Мацюк SSpS,
с.Едіта Марія Улман SSpS
ssps.org.ua