Літургійні читання на 20 квітня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Субота акафістова.
Преп. Теодора Трихіна. 

Апостол
Євр 9, 24-28

24 Адже Христос увійшов не в руко­творну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’я­витися перед Божим обличчям за нас. 25 І не для того, аби багато разів приносити себе, як первосвя­ще­ник, входячи щороку до святині з чужою кров’ю, – 26 у такому випадку від ство­рен­ня світу Він мав би багато разів стра­ж­дати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб своєю жертвою виявити гріх. 27 І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд, 28 так і Христос: один раз приніс себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля грі­ха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру].

Євангеліє
Мр 8, 27-31

27 І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпи­ту­вав своїх учнів, говорячи їм: За ко­го Мене люди вважають? 28 А вони у відповідь сказали, що одні — за Йоана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з про­ро­ків. 29 І ще запитав їх: А ви ж за кого Ме­не вважаєте? Обізвався Петро та й каже Йому: Ти — Христос. 30 Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
31 І Він почав їх навчати, що Люд­ському Синові треба буде багато по­страждати, і відцураються від Нього старші, первосвященники та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.

Богородиці:

Апостол
Євр 9, 1-7

1 Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. 2 Тож був збудований перший на­мет, у якому були світильник, стіл і хліби покладання, який назива­єть­ся Святе. 3 За другою заслоною — намет, що на­зивається Святе Святих; 4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий зо­лотом, у якому містилася золота по­су­дина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту. 5 А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити до­кладно.
6 Згідно з установленням, до пер­шого намету постійно входили свя­щенники, щоб виконувати служін­ня; 7 до другого — один раз на рік вхо­­див лише перво­священник, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували, Ісус  cам уві­йшов до якогось села і одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»