Розпізнати найменших

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 6 грудня

Аби краще зрозуміти сьогоднішній євангельський уривок, треба взяти до уваги, що епізод про дітей слідує безпосередньо за притчею про фарисея і митаря і здається його поясненням. Оце останнє повернувся виправданий до свого дому (Лк 18,14) не обов’язково означає, що дієві особи усвідомлювали цю надзвичайну подію. Принаймні це не випливає з тексту притчі. Ці малі діти, отже, є сильним образом того, як треба приймати Господній дар. Ми можемо розпізнати в цих дітях біблійних найменших, яких Богові подобається обирати, і які не приховують свій стан, що задля нього Бог, в особі Христа, прийшов спасти людство — Він кинувся в безодню їхньої вбогості та малості. Тому ми також запрошені визнати малість нашим станом бідних грішників і не впадати в драму і зубожіння фарисея з притчі. Ми також покликані бути малими в душі, тобто готовими прийняти у своє серце Божу благодать, а не власний егоїзм. Лише в такому разі можна слідувати за Господом, який, як і апостоли, залишив усе (дім, можливість одружитися і мати дітей, родичів, батьків) задля Божого Царства. Треба запам’ятати, що це залишити не обов’язково і не завжди є матеріальною втратою. Це переказування іншим усього, що маємо і ким ми є, яке все отримає назад як багато більше вже в теперішньому часі. Для нас це означає жити нашим покликанням, як подружжя чи монахи, чи в іншому життєвому стані, ставлячи на перше місце, тобто понад усе, Божу волю. Наскільки наше серце є найменшим, тобто звільненим від усього, настільки ми можемо прийняти Все, тобто Бога, і так бути свідками Його любові.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com