Кардинал Домінік Мамберті, протодиякон — тобто найстарший із кардиналів-дияконів, — оголосить ім’я нового папи після завершення очікуваного конклаву, що має розпочатися 7 травня 2025 року.
Кардинал Мамберті — префект Верховного трибуналу Апостольської Сигнатури з січня 2015 року. Його функції, як і решти ватиканських призначень, припинилися після смерті Франциска.
Домінік Франсуа Жозеф Мамберті народився 7 березня 1952 року в Марракеші (Марокко) у батьків-французів, які повернулися до Франції невдовзі після його народження.
Перш ніж вступити до Папської французької семінарії в Римі, він вивчав публічне право й політологію. 20 вересня 1981 року був висвячений на священника дієцезії Аяччо на Корсиці. Продовжив освіту, здобувши дипломи з цивільного та канонічного права.
Дипломатична кар’єра о.Мамберті при Святому Престолі розпочалася 1 березня 1986 року. Він служив у складі різних папських делегацій, зокрема в Алжирі (1986-1990), Чилі (1990-1993), Лівані (1996-1999) та в ООН у Нью-Йорку (1993-1996). Його досвід у міжнародних відносинах посприяв його призначенню Апостольським нунцієм у Судані та Апостольським делегатом у Сомалі (18 травня 2002 року), з возведенням у сан титулярного архієпископа Сагоне. 2004 року також отримав призначення на Апостольського нунція в Еритреї.
2006 року папа Бенедикт XVI призначив його Секретарем у справах держав, зробивши архієпископа Мамберті головою ватиканської дипломатії. На цій посаді він очолював численні делегації Святого Престолу на міжнародні зустрічі та конференції, зокрема на Генеральну асамблею ООН та Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
У листопаді 2014 року папа Франциск призначив архієпископа Мамберті префектом Верховного трибуналу Апостольської Сигнатури, замінивши кардинала Реймонда Берка. У січні 2015 року Франциск включив архієпископа Мамберті до Колегії кардиналів і призначив йому титулярним храмом церкву Санто-Спіріто-ін-Сассія, розташовану поруч із Ватиканом, — важливий центр культу Божого Милосердя.
У липні 2024 року кардинал Мамберті дістав особливе призначення — саме йому доручено проголосити обрання нового Папи й вимовити слова «Habemus papam», бо він став найстаршим за терміном призначення кардиналом-дияконом.
Кардинал має добрий досвід у міжнародних відносинах, особливо щодо Латинської Америки, ООН, Африки, Близького Сходу та ісламу. Завдяки своїм дипломатичним здібностям і досвідченості він відіграє важливу роль у стараннях Святого Престолу розв’язувати складні проблеми глобального рівня.
Виходячи з цього знання, кардинал закликав будувати міжнародне право на пошануванні гідності й натури людини, що базуються на природному законі. Захисник релігійної свободи, прав людини та основних свобод у міжнародному контексті. Відомий як переконаний захисник права на життя, гідності людського життя та католицького морального вчення загалом. У січні 2013 року Мамберті дав інтерв’ю Ватиканському радіо, в якому захищав право на клаузулу совісті для християнських роботодавців, які відмовляються надавати послуги гомосексуалам.
Мамберті висловлював спротив секуляризмові, що сильно зростає. Він також наголосив на важливості релігійної свободи й автономії Церкви. На його переконання, повага до свободи совісті та віросповідання є умовою створення толерантного, плюралістичного суспільства.
Кардинал Мамберті — досить стримана людина, а його роль префекта Верховного трибуналу Апостольської Сигнатури має переважно судовий характер у межах внутрішнього управління Церквою. Це може пояснити, чому він рідше висловлюється публічно з конкретних доктринальних чи соціальних питань.