«Мощі у Церкві: автентичність і зберігання» — таку інструкцію приготувала Конгрегація в справах святих.
Її було оприлюднено у Ватикані в суботу, 16 грудня 2017 року. Цим документом регламентуються різні питання, пов’язані з поводженням із мощами святих.
У вступі до документу зазначається, що мощі у Церкві завжди були об’єктом пошани та уваги, оскільки тіла блаженних і святих, призначені до воскресіння, були на землі живим храмом Святого Духа та засобом їхнього освячення, яке Апостольська Столиця визнала через беатифікацію та канонізацію. Але вони не можуть були представлені для вшанування вірними без належного ствердження церковною владою їхньої автентичності.
Традиційно, мощами великого значення вважаються тіла блаженних чи святих, або їх значна частина, чи вся повнота праху, що походить із кремації. Таким мощам дієцезіальні єпископи, особи, прирівняні до них правом, та Конгрегація у справах святих присвячують особливу увагу й пильність, аби забезпечити їхнє збереження і вшанування та запобігти зловживанням. Отож, вони повинні зберігатися в спеціальних опечатаних ємностях, встановлених у місцях, які гарантуватимуть безпеку, шануватимуть священний вимір та сприятимуть культові.
Мощами меншого значення є малі фрагменти тіл блаженних і святих, а також предмети, які були в безпосередньому контакті з ними. Вони також, мірою змоги, мають зберігатися опечатаними. Їх також слід зберігати і шанувати в дусі релігійності, уникаючи будь-яких форм забобонності й комерціалізації.
Схожі правила щодо зберігання слід застосовувати й до останків Слуг Божих та праведників, щодо яких тривають беатифікаційні й канонізаційні процеси. Але доки вони не прославлені через беатифікацію чи канонізацію, їхні останки не належить вшановувати жодним прилюдним культом чи привілеями, які зарезервовані виключно для тіл тих, хто був беатифікований чи канонізований.
Нова інструкція заміняє попередню, від 2007 року, та стосується дієцезіальних єпископів, єпархів та осіб, які до них прирівнюються згідно з правом, та усіх тих, хто бере участь у різних процедурах, пов’язаних із мощами святих і блаженних та останками Слуг Божих і праведників.
У тридцяти восьми статтях документу описано канонічну процедуру перевірки автентичності мощей та останків, забезпечення їхньої збереженості, поширення вшанування мощей через канонічне пізнавання, видобування фрагментів та їх упакування, перенесення та відчуження мощей. Уточнено, що саме є необхідним для того, аби отримати згоду Конгрегації в справах святих для проведення згаданих операцій, та процедура, якої слід дотримуватися під час перегринації (паломництва) мощей.
Зокрема, вказується на те, що особою, компетентною для здійснення різних процедур, які стосуються мощей чи останків, є місцевий ієрарх, за попередньої згоди Конгрегації у справах святих. Перш ніж розпочати будь-яку процедуру такого характеру, необхідно також отримати згоду від спадкоємців. А якщо заплановано паломництво з мощами по інших дієцезіях, єпископ повинен отримати письмову згоду кожного ієрарха, якого це стосується.
В інструкції пояснюється, що всі особи, які беруть участь у здійсненні різних операцій стосовно мощей, таких як ексгумація, автентифікація чи виокремлення фрагментів, повинні заздалегідь присягнути чи пообіцяти вірно виконати свої завдання.
Документ також підкреслює, що абсолютно забороняється комерціалізація (тобто обмін мощів на якісь предмети чи гроші) та продаж (тобто передача прав власності на мощі за відповідну ціну), як також виставлення мощей у невідповідних чи профануючих місцях.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
