Святий Антоній, абат

Римо-катол.: 17 січня (обов’язковий спомин)

Святого Антонія (251-356) називають Великим, але він себе не вважав особливим. Його називають батьком чернецтва, але він не збирався ним бути. Його голос пролунав у боротьбі з аріанством, але він не був «передовим теологом», навіть довго не знав про Арія у своїй пустелі. Листувався з імператором Костянтином і його синами, але не був царедворцем. Є «монаше правило» св. Антонія, але він ніяких вказівок або уставів не писав, а книга про чернецтво складена як підсумок спостережень за тим, як він жив. Єдине, чого він навчав усіх, не було «шляхом усіх», парадоксально кажучи, бо вчив він, що кожна людина має шукати свій, власний, індивідуальний шлях до Бога — і багато читати Святе Письмо.

Народився в центральному Єгипті, поблизу Гераклеї, в багатій християнській родині. По смерті батьків роздав майно убогим, а сам у 20-річному віці пішов шукати самітного життя. Оселився на березі Ніла біля підніжжя гори, переживав велику духовну боротьбу, мав навіть численні «втілені» атаки сатани, який приходив під виглядом різних людей (цю боротьбу, викладену св. Афанасієм у життєписі авви Антонія, використали чимало художників і літераторів). Мав дар бачити майбутнє.

Попри те, що прагнув усамітнення, став оточений послідовниками (їх було близько 6 тисяч осіб!). До речі, саме від тих, хто збирався довкола св. Антонія, ми маємо сьогодні слово «лавра». Тих, хто йшов у пустелю провадити життя самітника (бути анахоретом), уже називали переможцями, увінчаними лавром. Відповідно, пізніше це поняття перенеслося на великі чоловічі монастирі.

Заснував у Фаюмі монастир (305 р.), у якому не жив, а час від часу приходив зі своєї пустелі, щоб повчити монахів. Помер у своїй печері, а його тіло було перенесене до Александрії, пізніше — до Константинополя, ще пізніше — у Францію, де його культ надзвичайно поширився.

В іконографії св. Антоній представлений як пустельник, інколи в довгому одязі монаха. Атрибути: один, два або три дияволи, диявол з келихом — відповідно до легенд про спокушування; також і свиня, під виглядом якої являвся сатана; дзвіночок, посох, єгипетський хрест у формі літери тау, книга монашого уставу, світильник, смолоскип, джерело.

© Copyright «CREDO» 2012. Повне або часткове використання матерiалiв тільки за наявності гіперпосилання на на www.credo-ua.org. Передрук у друкованих ЗМІ або будь-яке інше комерційне використання матеріалів «CREDO» можливе лише з письмового дозволу редакції.