Роздуми над Божим Словом на суботу IV звичайного тижня, рік ІІ
Апостольська праця — це теж праця. Вона теж забирає сили й тому Ісус посилає учнів відпочити. «Ви підіть самі в пустинне місце та відпочиньте трохи!» (Мк 6, 31).
Сенс діяльності, праці людини — в уподібнені людини до Творця. Ще на початку свого існування людина отримала одну з перших заповідей від Бога: господарювання над світом тварин і рослин (див. Бут 1, 28). Людина від самого початку створіння є співпрацівником Бога у справі творіння. А тут, з Ісусом Христом, вона стає також співпрацівником у справі спасіння людини. Ісус Христос ділиться з апостолами владою зціляти хворих, виганяти бісів, а отже — звільняти людину від наслідків духовної неволі гріха. Повна радість від праці, яку виконує людина, є лише тоді, коли людина усвідомлює свою співпрацю зі своїм Творцем. Подібно й відпочинок лише тоді набирає для людини повноти сенсу, коли людина проводить Його з Богом, про що і свідчать ці слова Ісуса: «Ви підіть самі в пустинне місце та відпочиньте трохи!»
Перебування в єдності з Богом як зі своїм Батьком є справжнім вічним відпочинком…