Хоч у нашому житті присутні слабкість і гріхи, це не повинно ставати причиною відчаю, адже Бог більший від наших обмежень, від нашої слабкості, гріхів та невірності.
На цьому наголосив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 11 березня 2018 р., зазначаючи, що віра дає нам «велику та справжню надію на Бога Отця, багатого милосердям», пише Радіо Ватикан.
«Бо так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне». Ці Христові слова, сказані під час діалогу з Никодимом, підсумовують, як зауважив Святіший Отець, «тему, що перебуває в центрі християнського звіщення», тобто «навіть і тоді, коли ситуація здається безнадійною, Бог втручається, пропонуючи людині спасіння та радість». Він не спостерігає збоку, але «входить в історію людства, вмішується в наше життя, щоб оживити його своєю благодаттю та спасти».
«Ми покликані прислухатися до цього звіщення, відкидаючи спокусу почуватися в безпеці самі по собі, прагнення применшити роль Бога, претендуючи на абсолютну свободу від Нього та Його слова. Коли віднаходимо мужність визнати те, чим ми є, — а для цього потрібна мужність, — то побачимо, що ми люди, покликані рахуватися з власною слабкістю та обмеженнями», — сказав Папа.
«Може трапитися, що нас опанує тривога, неспокій щодо завтрашнього дня, страх перед лицем хвороби чи смерті. І це пояснює, чому так багато людей, шукаючи вихід, звертають іноді на небезпечні манівці, як, наприклад, тунелі наркотиків чи забобонів, або ж руйнівних магічних ритуалів».
У цьому контексті Святіший Отець наголосив, що пізнавати свої обмеження та слабкості корисно, але «не для того, щоби впадати у відчай», але щоб «жертвувати їх Господу». Він же «допомагає нам, виводячи на шлях зцілення», ведучи нас «за руку» й ніколи не залишаючи на самоті.
«Ми маємо справжню та велику надію на Бога Отця, багатого милосердям, який дарував нам свого Сина, щоби спасти нас, і в цьому — наша радість», — сказав Папа, визнаючи, що не бракує також і смутку. «Але якщо ми справжні християни, то є ота надія, маленька радість, яка зростає і дає почуття впевненості. Ми не повинні знеохочуватися, коли бачимо свої обмеження, гріхи та слабкість. Бо там присутній Бог: Ісус вийшов на хрест, щоби нас зцілити».
Саме такою, як зауважив далі Святіший Отець, є Божа любов. І це спонукає нас дивитися на розп’яття, повторюючи: «Бог мене любить». І хоч існують наші слабкості й гріхи, «Бог більший від них». «Нехай же Марія, Мати милосердя, — побажав він, — вкладе у наші серця впевненість у тому, що Бог нас любить. Нехай Вона буде близько біля нас, коли почуваємося самотніми, коли приходить спокуса здатися перед обличчям життєвих труднощів. Нехай передасть нам почуття свого Сина Ісуса, аби наш великопісний шлях став досвідом прощення, гостинності й любові».
Вітаючи після проказування молитви присутні на площі св.Петра у Ватикані групи прочан, Папа привітав, зокрема, студентів з різних частин світу, що зібралися на перший ватиканський гакатон, організований Секретаріатом Святого Престолу з питань комунікацій. «Дорога молоде, — сказав він, — це прекрасно: віддавати інтелект, яким Бог нас обдарував, на служіння істині та найбільш потребуючим!»
фінансово.
Щиро дякуємо!
