Днями у Відні завершилася конференція за участі експертів зі сторони Церкви, від світу політики та економіки із 14 європейських країн «Quo Vadis Europa».
Європа — континент, який переживає кризу, і більше ніж будь-коли раніше потребує християн, аби розвинути ідеї нового майбутнього, новий спосіб мислення і впроваджувати їх у життя. Так можна підсумувати головну думку цього засідання.
Конференцію у віденській Академії дипломатії організували екуменічна фундація «Pro Oriente», Акція солідарності німецьких католиків Renovabis та швейцарська фундація G2W. Захід відбувся під гаслом «Куди йдеш, Європо? Виклики для Церкви і суспільства».
Християни як «творча меншина»
Директор Чеської теологічної академії о. проф. Томаш Галік передбачає, що християни стануть «творчою меншиною». Він закликав Церкви шукати нові шляхи євангелізації. «Вчорашнє християнство радше не зможе бути надією для Європи сьогодення і майбутнього», — вважає о. Галік, один із найвідоміших сучасних католицьких мислителів. «У будь-якому разі, розвиток ситуації, яку маємо на сьогодні, свідчить, що секуляризація не матиме останнього слова в історичному розвитку». Однак він теж тримається думки, що вже минули часи «народної Церкви». «Я не думаю, щоб цю ситуацію можна було втримати хоч якою формою євангелізації», — сказав о. Галік.
На його думку, Церква має підкреслювати терапевтичну силу віри і сприяти творенню такого суспільного клімату, в якому центром буде гідність людини. «У цій царині Церква може багато допомогти демократії», — зазначив чеський теолог.
Він також звернув увагу, що понтифікат Папи Франциска може зіграти велику роль у подальшій історії сучасного християнства. Папа порушує теми, які досі залишалися в тіні: солідарність з убогими, природоохоронна діяльність, або ж «розуміння для людей, які перебувають у морально ускладнених ситуаціях». Не раз для християн саме Папа Франциск стає натхненням, більше ніж Католицька Церква як інституція.
Також о.Галік «пройшовся» по сучасних політиках-націоналістах у Європі, називаючи безпосередньо Віктора Орбана (Угорщина), Мілоша Земана (Чехія) і Роберта Фіцо (Словаччина). Популісти-політики, сказав отець, мають особливий дар висловлювати те, «про що думають люди, які не думають». Популізм і націоналізм, зауважив о. Галік, характерні не виключно для Східної та Центральної Європи, як свідчить хоч би Brexit або обрання Трампа на президента США. Також і політика Путіна скерована не на добро людини, а на розпад ЄС і НАТО. Тому Путін підтримує націоналістичні рухи у Західній Європі та цілеспрямовано поширює дезінформацію, «аби викликати страх і поділи у західних суспільствах».
Церква як найбільша громадянська інституція
Попри всі негативні тенденції, Церква і надалі залишається в Європі найбільшою громадянською інституцією. Це підкреслила Інґеборґ Ґабріель із Віденського університету. Вона підкреслила найголовніше — брак духовної орієнтації у Європі як найсерйозніший виклик для Церкви.
Головні християнські принципи, які назвала Ґабріель, це примирення, солідарність і спільне благо. Перед лицем різного масштабу конфліктів, які нині тривають у Європі (загалом 34!), Церква покликана стати будівничим мостів, зміцнюючи фундамент Європи. «Примирення як центральне поняття християнства не може сприйматися тільки індивідуально. Воно має також політичний вимір», — сказала пані професор. Вона також зауважила, що націоналізм несумісний із християнством. А в справах соціальних Церква повинна висловлюватися дедалі сильніше і компетентніше. Досі цьому аспекту приділялося замало уваги, а Церкві слабко вдається вводити поняття спільного блага у суспільні дискусії. Також і панівний на сьогодні лібералізм цим не займається, сприймаючи спільне благо як суму індивідуальних інтересів. «Цю форму егоїзму потрібно переламати», — зазначила професор Ґабріель.
— Хоча цей світ ніколи не буде досконалим, ми зобов’язані виправляти все, що можна, даючи таким чином людям надію, — сказала професорка суспільної етики.
Серед доповідачів були, зокрема, заступник генерального секретаря СОМЕСЕ Міхаель Кун, голова Карітасу України Андрій Васькович, європарламентарій Отмар Карас, угорський теолог Андрас Мате-Тот.
фінансово.
Щиро дякуємо!
