Чи траплялось вам, щоб випита кава ставала снодійним? Більшість людей кажуть, що після п’ятої кави на день вона допомагає заснути, хоча її зазвичай п’ють, аби прокинутись… Цікаво, чи вдасться нам спробувати перенести це порівняння на віру й науку?
Ми звикли змалку, що віра й розум, немов вороги, грають у перетягування канату, тільки те й роблячи, що нарікаючи одна на одну. Проте чи не буде канат міцішим, якщо його скласти вдвоє?
Варто відзначити, що важливість співпраці між розумом та вірою підкреслював вже св. Йоан Павло ІІ, у свої енцикліці, пишучи: «Віра і розум (Fides et Ratio) — ніби два крила, на яких людський дух підноситься до споглядання істини. Сам Бог прищепив людському серцю прагнення до пізнання істини, остаточною метою якого є пізнання Його самого, щоб людина, пізнаючи й люблячи Його, могла осягнути повноту істини про себе (пор.: Вих 33, 18; Пс 27, 8-9; 63, 2-3; Йн 14, 8; 1Йн3,2)».
На жаль, віруючі люди часто зневажають науку, навіть ту, що необхідна для пізнання того, у що вони вірять. Хіба ж не дивина? Як же можна стверджувати: «я вірую», не знаючи, у що?
Крайнощі – це завжди погано. Не варто попадати у сцієнтизм, себто погляд, який ставить науковий погляд понад усі інші. Для представників цього погляду релігія не має значення, а це вже зовсім не те, до чого ми йдемо.
Віра — це неймовірне багатство і дар, але сліпа віра робить нас неповними. Якщо вже ми вважаємо, що належимо до якоїсь конкретної Церкви (а отже, й віри), варто належно оцінити й те, що ця Церква хоче нам дати. Християни мають усвідомити й пам’ятати, що Церква — наша допомога й наше рятівне коло. Ми не залишені сам-на-сам із цим світом і нашими відчуттями. Церква це те, чого хотів Ісус, вона бере початок від Нього, а отже — нашим обов’зком є спробувати заглибитись у її вчення, аби краще зрозуміти її, себе й Бога.
У цьому блозі я б хотіла спробувати запросити вас у подорож вченням Церкви. Якщо у вас немає змоги, бажання, терпіння, аби закінчити 5 років теології у стінах університету, проте є потреба поглибити віру — це місце для вас. Лише розуміючи велич Церкви, можна спробувати осягнути й велич Бога, її засновика. А зрозуміти велич Церкви можна, починаючи з вивчення її досвіду, адже ми живемо лишень кілька десятків років, а Церква — уже понад дві тисячі, і, скоріш за все, у неї того досвіду багатенько… Спробуймо ж послухати, що Церква могла би нам сказати.
Далі буде
фінансово.
Щиро дякуємо!
