Роздуми над Першим читанням на четвер ІІ Великоднього тижня
Тими днями начальник охорони зі слугами, привівши апостолів, поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх, кажучи: «Чи не заборонили ми вам виразно навчати в це Ім’я? Та ось ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цієї людини?»
Та Петро й апостоли у відповідь сказали: «Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей! Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. Бог підняв Його своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів. І ми є свідками щодо цих слів та Дух Святий, якого дав Бог тим, хто кориться Йому!»
Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.
Діян 5,27-33
Апостоли знову перед судом (неофіційним). Ті, що їх звинувачують, не можуть вимовити імені Ісуса, називаючи Його якимись іншими визначеннями, але саме ім’я для них залишається невимовним. Щось не дозволяє їм навіть сказати вголос — Ісус.
Учні ж Христа повторюють те, що й раніше їм казали: «Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей!» Урок простий і завжди актуальний: людські закони можуть іти врозріз із Божим законом. Так уже не раз було і ще буде. Церква Христова не залежить від держави, політики. Якщо якийсь закон навіть і дозволить те, що Бог вказує як гріх, то він все одно не стає дозволеним. Зло завжди залишається злом. Узаконення зла не може стати перепусткою до коєння гріха.
І сьогодні це теж потрібно пам’ятати. Злу треба протиставитися і боротися з ним істиною та добром. Жодна Верховна Рада не зробить зло дозволеним для християн. Жодна поведінка і воля більшості не вирішує, що є злом, а що добром, не беручи до уваги волі Творця. Не в цьому демократія.
Господи Воскреслий, дай мудрість і відвагу слухати Бога більше, ніж людей!