Хліб життя…

Роздуми над Словом Божим на вівторок ІІІ Великоднього тижня

Господь називає себе «хлібом життя», а не «картоплею життя» або «бананом життя». Чому саме в образі хліба Він прагнув показати свою місію — давати життя; й навіть більше — сам запрагнув бути в ньому присутнім? «Хлібе, що в тобі такого, що сам Господь захотів тобою стати?»

Щоб виготовити хліб, потрібно перетерти зерно на борошно, потім із борошна замісити тісто й випікати у печі вогнем аж доки тісто не буде належним чином приготовлене. Коли уважно приглянутися до цього процесу, то неважко побачити в ньому образ Страстей Господніх. З любові до нас Господь дозволив перетерти себе жорнами страждання. З любові до нас прийняв вогонь муки, щоб дати життя і поживу тим, хто цього потребує.

“ Бути «хлібом» – це дозволити себе з’їсти

Святий Альберт Хмельовський прагнув бути «добрим, як хліб», тому повністю віддав своє життя служінню вбогим. Роздумуючи над цим уривком, я також намагаюсь відповісти на запрошення Бога, хоча не дуже й виходить: адже бути «хлібом» — це дозволити себе з’їсти. На мою думку, одним із плодів Євхаристії і є така постава жертовної любові: давати себе, своє життя, свій час, свої сили, працю, страждання для «поживи» інших. Уяви: п’ять хвилин, які ти присвячуєш своєму ближньому, що страждав від безглуздості буття, депресії, можуть продовжити його життя на п’ять років або й на 15… Декілька добрих слів і пожертвуваний час хоч і забирають твої сили, але зате дають життя іншим. Недоспана ніч скорочує життя матері, а дитині продовжує…