Кажучи «ні» дияволу, стаємо здатними сказати «так» Богові

Мірою того, як кажемо «ні» дияволові, стаємо здатними сказати «так» Богові, який кличе нас бути схожими на Нього.

На це звернув увагу Папа Франциск, присвятивши своє повчання з нагоди загальної аудієнції в середу, 2 травня 2018 р., «центральним обрядам», які звершуються при купелі хрещення, повідомляє Радіо Ватикану.

Насамперед, Святіший Отець запросив замислитися над водою, над якою призивають могутність Святого Духа, щоб вона отримала силу «відроджувати й відновлювати». «Вода — це матриця життя й добробуту, а її відсутність викликає згасання плідності, як це стається в пустині; однак вода також може бути причиною смерті, коли затопляє своїми хвилями або у великій кількості все нищить; врешті, вода має здатність омивати, чистити й очищувати», — сказав Наступник святого Петра. Саме у світлі цієї природної символіки води Біблія описує Божу дію через образ води.

Але сила відпускати гріхи, як зауважив Папа, не належить воді самій у собі, як це пояснював новоохрещеним святий Амброзій: «Ти бачив воду, але не кожна вода зціляє: зціляє та вода, яка має Христову благодать. […] Дія належить воді, але її ефективність — від Святого Духа». Тому Церква «призиває дію Святого Духа». Відповідна молитва стверджує, що Бог приготував воду «бути знаком Хрещення», вказуючи на основні біблійні прообрази. Зміцнені цією пам’яттю, ми просимо Бога «влити у воду джерело благодаті умерлого та воскреслого Христа».

Далі Святіший Отець зауважив, що після освячення води слід також приготувати серце для того, щоб приступити до Хрещення. Це відбувається через обряд відречення від сатани та визнання віри, «два акти, тісно пов’язані між собою».

«Мірою того, як кажу “ні” навіюванням диявола, а диявол — це той, хто вносить поділи, стаю спроможним сказати “так” Богові, який кличе мене уподібнюватися в думках і ділах до Нього», — сказав Папа, наголошуючи: «Неможливо долучитися до Христа, висуваючи умови. Необхідно позбутися певних зв’язків, аби по‑справжньому прийняти інші. (…) Саме тому відречення від сатани і акт віри звершуються разом».

Святіший Отець звернув також увагу на те, що відповідь на запитання про відречення та визнання віри сформульовані в першій особі однини: «Відрікаюся» та «Вірую». «Мова про відповідальне рішення, — сказав він, — яке вимагає впровадження в конкретні жести уповання на Бога. Акт віри передбачає зобов’язання, яке саме ж таки Хрещення допомагатиме витривало дотримуватися в різних життєвих ситуаціях і випробуваннях».

Підсумовуючи, Папа прокоментував звичай при вході до храму вмочувати пальці в освячену воду та робити на собі знак святого хреста. Він заохотив, роблячи це, «з радістю та вдячністю» думати про отримане Хрещення, спомином про яке і є згаданий звичай, та відновлювати нашу згоду «жити зануреними в любові Пресвятої Трійці».