Святкування знайдення Святого Хреста в Єрусалимі

Традиційно, 7 травня, в єрусалимській базиліці Воскресіння Господнього відзначається урочистість знайдення реліквії Святого Хреста.

Вона нагадує про діяльність св. Єлени, матері імператора Константина. Завдяки її зусиллям було знайдено реліквію Святого Хреста і розпочалося будівництво першої базиліки Воскресіння.

Крім вересневого свята Воздвиження Всечесного Хреста, Єрусалимський літургійний календар також передбачає святкування знайдення реліквії Христового Хреста. Святкові урочистості розпочалися в неділю, 6 травня 2018 року, годиною читань у гроті св. Єлени, на місці, де була знайдена реліквія Христового Хреста. Євхаристію за участю численних віруючих очолив кустош Святої Землі о. Франческо Паттон OFM. Святкування завершилося процесією навколо Гробу Господнього і Голгофи, благословенням і вшануванням реліквії Хреста.

У своїй проповіді отець-кустош згадав історичні корені урочистості, тобто едикт про толерантність Константина Великого. Саме завдяки йому стало можливим знайдення реліквії святою Єленою та спорудження першої базиліки Воскресіння. Хоча протягом століть базиліка Воскресіння, яка охороняла Гріб Господній і Голгофу, багато разів була пошкоджена і перебудована, вона й сьогодні залишається важливим місцем для всіх християн в усьому світі.

Кустош закликав вірних до палкої молитви за братів християн, які не можуть користуватися повною релігійною свободою і переслідувані через хрест. На Хресті Христовому — спасіння і міць справжнього визнання віри у всіх негараздах.

Едикту передувало видіння, яке Константин мав перед вирішальною битвою з Максенцієм. Вона відбулася в жовтні 312 р. поблизу Мульвійського мосту. Згідно з переданням Євсевія Кесарійського, напередодні битви імператор Константин побачив у небі стовп світла у формі хреста і слова «in hoc signo vinces» — «під цим знаком переможеш».

Здобувши владу (6 лютого 313 р.), Костянтин видав едикт про релігійну толерантність, відомий як Міланський, який став поворотним пунктом в історії християнства. Цим едиктом було завершено переслідування християн і проголошено релігійну свободу у визнанні християнства. Героїчна поведінка послідовників Христа в перших трьох століттях кривавих переслідувань була винагороджена повною свободою та імператорськими привілеями.