Роздуми над Першим читанням на вівторок VII Звичайного тижня
Любі! Звідки війни і звідки суперечки між вами? Хіба не звідси – не з ваших пристрастей, які воюють у ваших членах? Ви прагнете – і не маєте, вбиваєте й заздрите – і не можете осягнути. Ворогуєте і воюєте. Не маєте, тому що не просите; просите й не одержуєте, бо не на добро просите, а щоб розтратити на ваші пристрасті.
Перелюбники й перелюбниці, хіба ви не знаєте, що любов світу – це ворожнеча проти Бога? Адже хто хоче дружити зі світом, той стає ворогом Божим. Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: «Прагне до заздрощів той Дух, який оселився в нас»? Та більшу дає благодать, через те й говорить: «Бог гордим противиться, а покірним дає благодать».
Тож підкоріться Богові, протиставтеся дияволові, й він утече від вас. Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистіть руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні. Журіться, сумуйте і плачте. Нехай ваш сміх обернеться на плач, а радість – на смуток. Упокоріть себе перед Господом, і Він піднесе вас.
Як 4,1-10
Тон автора послання з 4 розділу міняється, стає суворішим. Без зайвої ввічливості апостол вказує на причину болячок у спільноті. Пристрасті, що проявляються у прагненнях і заздрощах, ворожості (полеміках) та війнах. Яків говорить не буквально про вбивства та воєнні дії, а має на увазі словесні війни. Зовнішні війни це лише прояв внутрішньої війни. І винні в цій війнах не якісь чорти, а самі люди, що йдуть на поводку своїх невпорядкованих забаганок.
Серед християн не повинно бути жодних суперечок! Як справедливо зауважують біблісти, Яків не береться судити – хто має рацію, а хто помиляється. Сам факт таких сутичок серед віруючих уже є програшем всіх. Можна молитися, брати участь у богослужіннях, але Бог не почує цих прохань, бо не може бути співучасником наших пристрастей.
фінансово.
Щиро дякуємо!
