Папа: сім’я — це місце ніжності

Про сім’ю як місце передавання віри та школу любові говорив Папа Франциск, прийнявши на приватній аудієнції представників поліції, департаменту охорони здоров’я з їхніми родинами та постраждалих від тероризму.

«Сім’я — це перша спільнота, де навчаємо та вчимося любити; це привілейоване середовище, в якому навчаємо та вчимося також і вірити, де вчимося чинити добро. Здорова сім’я є вирішальною для майбутнього світу та Церкви, беручи до уваги різного роду виклики та труднощі, що виникають у щоденному житті. І справді, коли стикаємося з гіркою дійсністю, коли відчуваємо біль, коли в наше життя вривається досвід зла чи насильства — саме у сім’ї, в її спільності життя та любові, все можна зрозуміти та подолати». Так говорив Святіший Отець, приймаючи у п’ятницю, 25 травня 2018 р., в залі Павла VI у Ватикані персонал римського департаменту національної поліції та представників центральної дирекції охорони здоров’я при департаменті громадської безпеки з їхніми родинами та постраждалих від тероризму, повідомляє Vatican News.

Життя людей позначене болем та стражданнями

Глава Вселенської Церкви зазначив, що кожна людська реальність позначена стражданням, про що засвідчують численні сторінки Святого Письма: братовбивче насильство Каїном Авеля, сварки між дітьми та дружинами Авраама, Ісаака та Якова, трагедії в житті царя Давида, страждання Товії, біль Йова… Також і життя Святого Сімейства з Назарета не було позбавлене болю й страждань, зокрема, коли пригадаємо втечу Йосифа та Марії з маленьким Ісусом до Єгипту. Та й Ісус, своєю чергою, зазнає та переживає у своєму серці життєві випробування тих людей, яких зустрічає на своєму шляху: тещі апостола Петра, яку здолала хвороба, Марти й Марії, які оплакували свого брата Лазаря, вдови з Наїна, яка втратила єдиного сина, римського сотника, який непокоївся за свого важкохворого підлеглого… Ісус завжди здатний співчувати з тими, хто просить Його про здоров’я чи приходить до Нього зі сльозами.

Церква вказує сім’ям на кінцеву мету

«За прикладом Ісуса, також і Церква на своєму щоденному шляху знає про родинні тривоги та напруження, про конфлікти поколінь, насильство в сім’ї, економічні труднощі, відсутність гарантій зайнятості…» — мовив Вселенський Архиєрей. Святий Дух провадить Церкву до того, щоб вона була близькою до сімей, щоб супроводжувала їх протягом їхньої життєвої мандрівки, зокрема ті сім’ї, які перебувають у кризових ситуаціях чи зазнають якогось страждання, — вказуючи їм на нашу кінцеву мету, де біль і смерть зникнуть назавжди.

Божа присутність виявляється у ніжності, турботі й любові

Папа наголосив, що Ісус ніколи не полишає нас на нашому життєвому шляху: Він прямує разом із нами, супроводжує всіх людей своїм милосердям, а особливо — сім’ї, які освячує в любові. «Його присутність проявляється через ніжність, пестощі, обійми матері, батька, дитини. Сім’я — це місце ніжності. Саме тому у Святих Писаннях Бог являється нам як батько, але також як матір, яка опікується та схиляється, щоб нагодувати молоком і дати їсти, — підкреслив Святіший Отець. — Церква, як дбайлива матір, навчає нас бути стійкими у Бозі, у тому Бозі, який нас любить і підтримує». Лише виходячи з цього фундаментального внутрішнього досвіду, ми можемо знести всі складнощі та неприємні життєві моменти, агресивність світу, невірність і недосконалості, як свої власні, так і інших людей; можемо бути святими у триванні в добрі, яке, завдяки Божій благодаті, перемагає всяке зло.

Сім’я як школа віри

Далі Єпископ Рима вказав на інший важливий аспект сім’ї, а саме на те, що в ній передається віра. Саме в колі сім’ї ми вчимося молитись, вчимося тієї покірної та простої молитви, що водночас відкрита на надію, яку супроводжує справжня радість від гармонії між людьми та краси буття разом. «Епоха, в якій живемо, позначена глибокими перемінами. Ви цього безперервно зазнаєте у вашій праці, як у розслідуваннях, так і на вулицях, особливо у такому місті як Рим, — підсумував Папа Франциск. — Досвід сімейного життя допомагає вам навіть у цьому, адже він дає вам людську рівновагу, мудрість, цінності, на які можна спертися. Хороша сім’я передає також і суспільні цінності, вчить почувати себе частиною суспільного тіла, поводитись як вірні та чесні громадяни. Нація не може встояти, якщо сім’ї не сповнюють цього завдання. Перше громадське виховання здобувається у сім’ї».