Роздуми над Першим читанням на п’ятницю VIII Звичайного тижня, рік ІІ
Любі! Наблизився всьому кінець. Тому будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! Насамперед майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів. Будьте гостинні один до одного – без нарікання; служіть один одному – кожний тим даром, якого одержав, наче добрі управителі різноманітної Божої благодаті.
Коли хто говорить, – нехай говорить, як Божі слова; коли хто служить, – нехай служить, наче з сили, яку дає йому Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава і влада навіки-віків! Амінь.
Любі! Не дивуйтеся вогневі, що трапляється вам для вашого випробування, – наче якомусь дивному випадкові; але, будучи спільниками Христового страждання, радійте, щоб і при з’явленні Його слави ви раділи та веселилися.
1 Пт 4,7-13
У літургійних читаннях знову не маємо повного тексту послання святого Петра. Вже в попередніх розділах апостол говорив про страждання християн (напр. 3,13-17). І в сьогоднішньому уривку Петро повертається до цієї теми й пише серйозні речі.
У житті трапляються випробування (грецькою це те саме слово, що вживається в молитві «Отче наш» – «спокуса»), у всіх. Це не повинно дивувати. «Але наскільки маєте спільність в стражданнях Христа – (настільки) радійте». Страждання віруючих — виявляється — то не їхні особисті проблеми! Якщо це праведні страждання, не спричинені гріхом, то вони мають участь у страждання Христа, з яким разом страждають і християни. Віруючі та Ісус — спільники в стражданні. Християни покликані творити єдність з Ісусом в усьому доброму; страждання — не виняток.
Петро навіть робить крок уперед і робить ще одне дивне ствердження: радійте, якщо ваше страждання спільне з Христом. Радіти посеред страждань. Чому? Бо очікуємо з’явлення слави Христа. Для слова «з’явлення» вживається грецьке слово, що зазвичай викликає мішані почуття: «апокалюпсіс». При апокаліпсисі будуть радіти й веселитися спільники Христа в Його стражданні. Не боятися, а радіти.
Господи, перед такими сильними словами з покорою прошу: допомагай кожне страждання сприймати передусім як Твоє страждання. Допоможи, вдивляючись за обрій людської історії, бути спільником Твоїх страждань, щоби з радістю зустрітися з Тобою.