Австрійський уряд заявив 8 червня 2018 р., що будуть закриті сім мечетей, а з країни буде видворено кілька десятків імамів, фінансованих з-за кордону, головно з Туреччини, за ширення екстремізму і пропаганду серед неповнолітніх.
Речник турецького президента назвав ці рішення уряду Австрії «расистськими» та «ісламофобними».
«Таким рівнозначним поняттям, як політичний іслам і екстремізм, немає місця в Австрії», — заявив на прес-конференції у Відні канцлер Себастьян Курц, діяч від консерваторів. Він зазначив при цьому, що таке рішення є «лише початком» дій проти ісламської ідеології.
Уряд Австрії ухвалив це рішення після слідства, проведеного після того, як в інтернеті з’явилося відео, де група дітей, одягнених у військові мундири, навіть удаючи мертвих, огорнутих турецькими прапорами, розігрує для розваги битву під Галліполлі (Дарданельська атака) з часів І Світової війни, яка завершилася поразкою західних держав.
Цей матеріал викликав широкі політичні дебати в Австрії довкола ідей та цінностей, що проголошувані по деяких мечетях, підпорядкованих Австрійсько-турецькому союзу (АТІВ), що фінансуються головно з Туреччини. У цій ситуації уряд постановив замкнути чотири мечеті у Відні, серед них одну — керовану турецькими націоналістами з угруповання «Сірих вовків», дві у Верхній Австрії та одну в Каринтії. Їм висунуто звинувачення у ширенні крайніх націоналістичних турецьких ідей у дусі консервативного прочитання ісламських принципів.
ATIB, який налічує близько 100 тисяч членів, це організація, дуже близька до ісламістичної Партії справедливості та розвитку, якою керує президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Він сам назвав останнє рішення австрійської влади «расистським та ісламофобським», вбачаючи в ньому зневагу до «політичного ісламу». Це рішення критикує також речник глави Туреччини Ібрагім Калін на своєму Твіттері. «Закриття Австрією семи мечетей і вигнання імамів це наслідок хвилі популістської, ісламофобської, расистської і дискримінаційної», яка заливає цю країну, написав Калін. Він додав, що «ідеологічна позиція австрійського уряду суперечить принципам загального права, політики соціальної єдності, прав меншин та етики співіснування».
Стосунки між Австрією і Туреччиною стали сильно напруженими після кроків, яких ужила Анкара в рамках репресій після невдалого замаху на Ердогана у липні 2016 року. В квітні ц.р. президент різко напав на Австрію за заборону організувати на її території мітинги у рамках виборчої кампанії в Туреччині.
Нині влада у Відні досліджує діяльність 40 імамів, які можуть бути видворені з країни за порушення закону, що забороняє приймати гроші з-за кордону. Поки що, за урядовими даними, щонайменше двоє ісламських служителів отримали негативну оцінку.
2015 року австрійський парламент ухвалив приписи, які забороняють будь-яке закордонне фінансування проповідників та місць ісламського культу, аби таким чином обмежити чужий вплив на місцевих мусульман. «В Австрії панує релігійна свобода», — запевнив при цьому віце-канцлер Хайнц-Крістіан Штрахе, представник крайніх націоналістичних сил. «Тому важливо, аби цей принцип не був використаний для політичної пропаганди», — додав він.
Уряд оголосив нещодавно нову законодавчу ініціативу, що має на меті заборону носити хіджаби для дівчаток у дитячих садках та початкових школах, аби уникнути їхьої можливої дискримінації та гарантувати рівність шансів.
Загалом в Австрії живе близько півмільйона мусульман, головно турецького та боснійського походження, що становить 6% населення, яке сповідує переважно католицизм.
фінансово.
Щиро дякуємо!
