Верховний суд відкинув касацію генерального прокурора Збігнєва Зьобри у справі лодського друкаря, який відмовився друкувати плакати для ЛГБТ, повідомляє Gość Niedzielny.
Залишається чинним вирок, яким Адам Й. визнаний винним у порушенні закону, хоча покарання йому не винесли. Верховний суд заявив, що «коли релігійні переконання перебувають в очевидній суперечності з рисами й характером послуги, то можна відмовитися виконувати таку послугу, навіть якщо це входить у конфлікт з іншими цінностями, також і конституційними, такими як заборона дискримінації».
Генеральний прокурор подав касацію на користь друкаря і просив у ній скасувати винесений у цій справі вирок та визнати чоловіка невинуватим.
Суддя Анджей Риньскі ствердив в обґрунтуванні, що «в реаліях цієї конкретної справи» друкар, «мотивований своїми католицькими переконаннями, не мав обґрунтованої причини для відмови виконати послугу згідно з наданим проектом». «Його дії мали характер тільки відтворення і були пов’язані з виконанням дій суто технічних», — додав він.
Проект плакату, як зазначив суддя, свідчить про те, що ця графіка включала в себе логотип фонду, а не «просування поведінки ЛГБТ, яка була би суперечна з канонами католицької віри». «Обґрунтована відмова могла би бути в ситуації друкаря, який, як католик, отримує замовлення на виконання реклами, що пропагує зміст, очевидно суперечний принципам його віри. Натомість якщо ми маємо справу з ремісниками, які виконують звичайні технічні обов’язки, то (…) тут немає поля для роздумів, якщо йдеться про конфлікт совісті між виконуваною послугою та світоглядом», — зазначив він.
«Коли релігійні переконання перебувають в очевидній суперечності з рисами і характером послуги, то можна відмовитися виконувати таку послугу, навіть коли це входить у конфлікт з іншими цінностями, зокрема конституційними, такими як заборона дискримінації. Натомість відмови не можуть обґрунтувати індивідуальні прикмети осіб, для яких ця послуга має бути виконана, наприклад, релігійні переконання, маніфестовані погляди чи сексуальні схильності», — сказав суддя Риньскі.
Як повідомляє Інститут Ordo Iuris, польський Верховний суд послався на нещодавнє рішення свого американського відповідника. Верховний суд США визнав, що кондитер із Колорадо, який відмовився пекти торта на гейське весілля, мав право на спротив сумління, бо він творець, який у своїй творчості маніфестує християнські погляди. Переважило те, що його роботу визнали авторською, творчою. Натомість, на думку польського суду, працівник, який виконує «звичайні технічні дії», такого права не має.
Скидається, однак, на те, що справа припису, який став підставою для вироку, буде оскаржена в Конституційному трибуналі.
— Вирок Верховного суду ми приймаємо з величезним розчаруванням, — коментує адвокат звинуваченого Бартош Левановскі з Інституту Ordo Iuris. — Тим більше що Польща завжди стояла на захисті свободи, а тут при спротиві сумління, тобто невід’ємному праві ухилитися від пропагування позицій чи постулатів, які порушують фундаментальні цінності, поставлено знак питання. Верховний суд не став сьогодні по стороні громадян, як це зробив нещодавно Верховний суд США. Він поставив під сумнів зобов’язувальні в Польщі свободи укладення угод і підприємницької діяльності. Ми чекаємо на розгляд нашої конституційної скарги, поданої до Конституційного трибуналу. Також будемо подавати прохання до Європейського суду з прав людини.
— Своєю чергою, позитивним результатом у цій справі є те, що Верховний суд підкреслив: свобода совісті, релігійні переконання та сповідувані цінності можуть бути обґрунтованою відмовою виконувати послугу в розумінні ст.138 Адміністративного кодексу навіть із порушенням принципу рівного трактування, — додав адвокат Бартош Левандовскі.
Інститут Ordo Iuris уже раніше постулював потребу усунути ст.138, яка належить до так званих «комуністичних реліктів» у польському законодавстві. Припис походить із 1970-х років і був скерований проти ринкових спекуляцій. Від 1990 року він залишався «мертвим», а тепер його почали використовувати ЛГБТ-середовища як інструмент тиску і ламання сумлінь підприємців, яких змушують виконувати послуги для цих організацій.