Пропрефект Дикастерію в справах євангелізації очолив на площі св.Петра Святу Месу з нагоди початку Ювілею молоді. наприкінці богослужіння привітати її учасників прибув Папа Лев XIV. «Молімося за мир і будьмо свідками миру!» — закликав він.
«Ми так довго чекали на вас, і ось ви тут. Дякуємо, що прийняли запрошення Папи взяти участь у цьому Ювілеї, присвяченому вам і надії, яку кожен з вас носить у собі!» Цими словами архієпископ Ріно Фізікелла, пропрефект Дикастерію в справах євангелізації, привітав на початку Святої Меси юних паломників з усього світу, передаючи їм вітання від Папи Лева XIV, повідомляє Vatican News.
У вівторок, 29 липня 2025 р., архієпископ Фізікелла, як відповідальний за організацію Ювілейного року, очолив на площі св.Петра у Ватикані Євхаристію з нагоди початку Ювілею молоді. По завершенні Святої Меси Папа зробив для всіх несподіванку, особисто прибувши на площу та проїхавшись панорамним автомобілем між секторами з паломниками, яких зібралося понад 120 тисяч.
Ви — сіль і світло світу
Прибувши до престолу, Святіший Отець звернувся з кількома словами до юнаків і дівчат, чергуючи різні мови. Насамперед він підкреслив слова Господа Ісуса: «Ви — сіль землі, ви — світло світу!» Папа висловив побажання, щоб молодь «завжди була знаком надії у світі».
«Найближчими днями ви матимете нагоду стати силою, яка може нести Божу благодать, послання надії, світло містові Риму, Італії та всьому світові. Крокуймо разом, із вірою в Ісуса Христа! І наш голос повинен також підноситися про мир у світі», — сказав Лев XIV, запросивши молодь повторити за ним: «Ми прагнемо миру в світі».
«Молімося за мир, будьмо свідками миру в Ісусі Христі!» — закликав він, після чого уділив благословення.
Рим розкриває обійми
Пополудні юнаки й дівчата — під прапорами мало не всіх краї світу, між якими не бракувало й українських — стікалися на площу перед головною католицькою базилікою. Учасники богослужіння заповнили як площу, так і вулицю Примирення (Віа ді Кончіліаціоне), що веде до неї. Вітаючи їх, архієпископ Фізікелла зауважив, що чимало прибули з теренів, де тривають війни. Він закликав, щоби для них, зокрема, для тих, хто прибув з України й Палестини, «не забракло виявів дружби».
«Чимало з вас багато чим пожертвували, щоб бути тут, у Римі. Господь не розчарує вас. Він вийде назустріч вам, а ви будьте пильними, щоб розпізнати Його присутність. Проживіть ці дні з радістю й духовністю, знаходячи нових друзів, — але передусім споглядайте Рим і численні твори мистецтва, які є вираженням віри, що породила стільки краси. Ми тут для того, щоб передавати віру і зрозуміти велику цінність, яку Ісус Христос має в нашому житті. Ми відповідаємо з ентузіазмом: у ці дні Рим з усім, що він представляє, — у ваших руках», — сказав пропрефект. Це вітання він виголосив італійською, англійською, іспанською, французькою, португальською та німецькою мовами.
Віра — це зустріч
Коментуючи під час проповіді читання з Євангелія від Йоана, про діалог між Ісусом і Мартою, сестрою померлого Лазаря, архієпископ Ріно Фізікелла зазначив: Марта є символом віри, а ця подія показує нам, що віра — це насамперед зустріч, яку визначаємо не ми. Покликаючись на той факт, що Ісус не пішов до Витанії відразу, як довідався про хворобу свого друга Лазаря, а казав почекати, проповідник пояснив:
«Віра — це зустріч; але першим, хто йде нам назустріч, є Ісус. Він виходить нам назустріч, коли сам хоче, як хоче, у час, визначений Ним, а не нами. Ми покликані лише відповісти. Коли ми бачимо, що Він іде нам назустріч, ми теж покликані вирушити назустріч Йому».
Віра — це вільний вибір
Далі пропрефект зазначив, що другою характеристикою віри є вільний вибір, наша готовність піти за Ісусом, куди Він хоче нас привести, іти туди, де Він для кожного з нас призначив справжнє щастя. Коли Марта й Марія повідомляють Ісусові про брата, то лише кажуть: «Лазар хворіє»; вони не кажуть: «Прийди і зроби чудо».
«Ні! Це Ісус повинен вирішувати, що доречно робити. Не тільки час, але й спосіб, шляхи, якими Він приходить нам на зустріч, — бо ми повинні поважати Божу свободу. Ми дуже ревниво ставимося до своєї свободи; але ми повинні знати, що коли Бог приходить до нас, то ми повинні поважати Його свободу, свободу Бога, який нас не покидає, Бога, який ніколи не може покинути тих, кого любить. А ми люблені Богом. Тому ми ніколи не будемо самотніми, ніколи не можемо бути покинутими, бо Ісус є нашим супутником у дорозі», — сказав архієпископ Фізікелла. Він також нагадав, що кожний жест свободи включає зречення від чогось, щоб бути по‑справжньому вільними.
Віра — це слухання
Марта послухала те, що казав Ісус, і виявилася здатною на визнання віри, назвавши Ісуса воскресінням і життям. За словами архієпископа Фізікелли, наше визнання може здаватися безборонною наївністю, адже ми можемо лише сказати: віримо, що Той, Хто був мертвий, повернувся до життя.
«Це те, що ми звіщаємо; це те, про що ми свідчимо: що воскресіння є новим життям для кожного з нас. Ніколи не бійтеся бути свідками воскреслого Христа, бо це те, що робить нас віруючими, християнами. Христос воскрес, і ми бачили Його, ми віримо в Нього», — сказав пропрефект Дикастерію в справах євангелізації.
Віра — це дія
«Але це свідчення також стає дією»: Марта турбувалася про те, щоби послужити. «Ми повинні наситити голодних, дати пити спраглим, бути присутніми там, де нас потребують хворі, у в’язниці… Бути присутніми, щоб відновити гідність, коли людина більше не вбрана у власну гідність; бути готовими до зусиль, щоб повернути фундаментальне право на гідність кожній людині, якої цього бракує в житті. Ми покликані дарувати відвагу, дарувати розраду, дарувати усмішку всім тим, хто плаче», — сказав архієпископ Фізікелла.
Живемо ми в непростий час, коли не бракує насильства, зазначив він. А насильство не лише там, де тривають війни, — воно зустрічається також на наших вулицях, у містах, у школах. Тож ми покликані нести впевненість надії, «що любов завжди перемагає; що доброта перемагає насильство; що ми потребуємо щодня бути будівничими миру, в простоті свого життя. Коли ми будуємо мир, світ матиме мир», — підсумував ватиканський ієрарх.
фінансово.
Щиро дякуємо!
