Олексій Погорєлов на сайті Родина проаналізував маніпуляції випуску ТСН щодо акції протесту 22 червня біля Верховної Ради України.
Зупинюся лише на першій фразі: «Сімейні цінності атакували центр столиці».
«Сімейні цінності атакували центр столиці»
Мільйони глядачів отримали меседж, що сім’я це небезпечна й агресивна сила, а її цінності — руйнівні. Звісно, це подається у вигляді жарту, буцімто «Ви ж розумієте, ми цих клоунів серйозно не сприймаємо».
А хтось слухає клоунів? — Ні, на них лише дивляться, з них лише сміються в спеціально відведеному для цього місці — цирку.
Просімейні активісти, зібравшись біля «цирку», посилили відповідний ефект сприйняття. Але досить жартів.
Проміжний висновок
Є дві лінії конфлікту: проти сім’ї і проти християн.
Перша фраза інформаційного ролику лунає на тлі заставки «Традиційний парад».
Розберемо кожне зі слів.
Парад. Учасників протесту:
- прирівнюють до гомосексуалістів, ніби говорячи: «Чому одним можна (християнам), а іншим (ЛГБТ) — ні».
- в такому формулюванні присутній натяк, що просімейні активісти самі є латентними гомосексуалістами, які пригнічують у собі істинні сексуальні прагнення. Через це придушення і виникає агресія, саме тому сімейні «атакують». Якщо думаєте, що цей висновок притягнутий за вуха, — перегляньте матеріали світських ЗМІ про особисте життя Руслана Кухарчука, але шукайте до його одруження, а не після. Так, так, для ЗМІ він був гомосексуалістом, а потім, от халепа, виявився батьком двох дітей.
- із попереднього пункту випливає наступний: захист сім’ї містить у собі аспект лицемірства: «Хочуть одного, але при цьому надягають на себе маску праведних борців, у той час як ЛГБТ не соромляться своїх бажань, вони чесні та щирі”. Українці, ви зі щирими чи з лицемірами? Але це вже — висновок із висновку і прямо не випливає із фрази ТСН.
- слово «парад», звісно, має мілітаристські коннотації, і цей сенс підтверджується попередньою подачею різних матеріалів ТСН, де християни були змішані з націоналістами і представлені як нова коричнева загроза. Знову ж, «сімейні цінності атакують».
- християни, які хочуть війни, це фанатики. А релігійний фанатизм є способом мислення далекого минулого. Ви ж не хочете бути відсталими?
Традиційний парад. Традиції — це приємні згадки про минуле, певний етнографічний матеріал: «традиції та звичаї народів». А де в Україні найбільше збереглося традицій? — у селі. Коли християни самі говорять, що вони прихильники «традиційних цінностей», то розписуються у своїй селюкуватості. Це не образа з мого боку, а шлях маргіналізації християн, передбачений для нас ідеологами і політтехнологами гендеру. Думаєте, я знову перебільшую?
Порівняємо процеси трансформації слова зі зростанням дитини.
Якщо дитина поруч із батьками щодня, батьки не помічають зростання. І щоби зрозуміти, як малюк виріс, батько бере сантиметр, олівець і вимірює. Так само й зі словом. Його трансформація у суспільній свідомості відбувається поступово і непомітно, як зростає дитина, і нам так само потрібні вимірювальні інструменти — гострий олівець розуму і довгий сантиметр досліджень.
Зовнішність має значення?
Журналістка в студії та репортерка на місці події — привабливі молоді жінки, вони з насмішкою говорять про християн, які прийшли захищати сімейні цінності. Ця логіка слів та образів мимовільно спрямовує до висновку: якщо ти — християнин, просімейний, то гарні дівчата дивитимуться на тебе з презирством. Ну і на противагу виринає клішоване уявлення про «православну дружину» — в хусточці, безформному платті, змучена, мовчазна, впокорена.
Але головне в іншому. Акція виникла як відповідь на побиття мирних протестувальників 17 червня з гаслами припинити насильство, а ТСН виліпила образ агресорів із мирних людей, які вийшли на захист постраждалих.
Війна — це мир? А правда — це брехня?
Звісно, витвір ТСН не є журналістикою за класичним визначенням, але не можна не підкреслити філігранності задумів та реалізації творців ролику, майстрів, але іншої професії.