21 квітня 2025 року, у Світлий понеділок, 88-річний Папа Франциск відійшов до Господа. Завтра, 26 квітня, він буде похований у базиліці Санта-Марія Маджоре, як розпорядився у своєму духовному заповіті.
Єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький на прохання CREDO поділився думками про 12-річний понтифікат Папи Франциска і про ту спадщину, яку він залишив нам.
— Варто сказати, що весь понтифікат Папи Франциска був досить неординарним: від самого першого привітання «Добрий вечір!» і далі. Папа часом робив деякі жести і говорив слова, яких ми або не вміли, або не хотіли сприймати. У будь-якому разі, він був людиною особливою та неординарною, і ми були свідками того, як на самому початку світ був привітний до Папи: він став дуже популярний, і люди не приховували свого захоплення — навіть світські медіа. Проте ми також спостерігали трансформацію від захвату до відкритої критики, часом — неетичних реакцій, навіть від католиків. Рішення Папи Франциска часто були непередбачуваними — що можна сказати і про мою номінацію на єпископа.
Для мене особисто він був непересічним священником. Він був цілеспрямованим, інколи навіть «незручним». Як кожна людина, мав свої певні обмеження — пов’язані з його характером, його ментальністю. У деяких питаннях йому бракувало однозначності, й дуже часто це потім потребувало додаткового коментаря. Двозначності траплялися і в його інтерв’ю, які він охоче давав — але потім вони викликали дисонанси й дискусії в суспільстві. Проте не можна заперечити глибокої віри Папи Франциска, його глибокої дружби з Богом. Він був пастирем, мав серце пастиря, і його любов до бідних і знедолених була взірцевою.
Я вдячний Папі Франциску за те, що він усім своїм серцем був з Україною: у молитвах, у жестах, у словах, які постійно говорив. Ми маємо кріпко молитися, щоб Бог і надалі не позбавляв нас такого супроводу. По-людськи, я не можу уявити, скільки справ лежало на плечах Святішого Отця. На мою думку, йому буде від чого відпочити у вічності на небесах. З іншого боку, я можу лише уявити, скільки молитов було за нього піднесено — як літургійних, так і молитов вірних, що обіцяли йому свої молитви, про які він усіх нас дуже просив.
Сьогодні, проводжаючи Святішого Отця в останню путь, ми теж не повинні забувати про молитву, щоб добрий Господь дарував йому життя вічне, пробачив йому всі можливі помилки, вільні й невільні, щоб був до нього милосердний — як і Папа був милосердний до тих, до кого Бог його покликав.
Я хочу також закликати всіх до гарячої молитви до Святого Духа — тепер, у цей час перед конклавом, щоб добрий Господь дарував Церкві доброго провідника на подальші роки. Просімо про це Бога у спільній молитві!
Фото: зустріч Папи Франциска з нововисвяченими єпископами. 2017 рік.
фінансово.
Щиро дякуємо!
