У день спомину святих Йоакима та Анни Папа Франциск нагадав про важливість дідусів і бабусь у родині.
«Дідусі й бабусі є скарбом родини. Прошу вас, дбайте про дідусів і бабусь, любіть їх та давайте їм можливість спілкуватися з дітьми», — закликав Папа Франциск через Твіттер у четвер, 26 липня 2018 р., коли припадає спомин святих Йоакима й Анни, батьків Пречистої Діви Марії, повідомляє Vatican News.
Спілкування між поколіннями
У своїх промовах та інтерв’ю, зокрема тих, що присвячені молоді, Папа Франциск не оминає теми важливості спілкування між поколіннями. Про це він згадував і в минулорічному посланні з нагоди Всесвітнього дня молоді, який відзначався на місцевому рівні. Коментуючи подячну пісню Пресвятої Богородиці «Величай, душе моя», він вказував на те, що в ній можемо побачити, наскільки Марія знала Боже слово, адже кожен рядок гімну «Магніфікат» перегукується зі Старим Завітом:
«Юна Ісусова Мати добре знала молитви свого народу. Без сумніву, їх Її навчили батьки, дідусі й бабусі. Яким же важливим є передавання віри від одного покоління до другого! В молитвах, яких нас навчили наші предки, міститься прихований скарб, у тій духовності, що існує в культурі простих людей і яку називаємо народною побожністю», — писав Папа.
Роль дідусів і бабусь у родині
А у березні 2015 року Наступник святого Петра присвятив цінності дідусів і бабусь та важливості їхньої ролі в родині цілу катехезу з нагоди загальної аудієнції. Він зазначив, що й сам ототожнює себе з ними, адже також належить до цієї вікової категорії. Папа скерував свою думку до євангельських постатей Симеона й Анни, про яких святий Лука згадує, розповідаючи про подію Стрітення. Євангеліст не приховує їхнього віку: Симеона називає «старцем», а про пророчицю Анну чітко каже, що мала 84 роки.
«Євангеліє розповідає, що вони щодня, з великою вірністю протягом довгих років, очікували приходу Бога. Того дня вони бажали побачити Його, збагнути знаки, відчути початок. Можливо, вони навіть змирилися з тим, що не доживуть до цього дня; але оте довге очікування займало все їхнє життя: вони не мали важливішого заняття від цього — очікувати на Господа й молитися. І ось, коли Марія і Йосиф прийшли до храму, щоб виконати приписи закону, Симеон і Анна в пориві вирушили назустріч, натхнені Святим Духом. У цю мить тягар віку й очікування зник. Вони розпізнали Дитя й відкрили нові сили для нового завдання: дякувати і свідчити про цей Божий Знак», — зазначив Наступник святого Петра.
«Дорогі дідусі й бабусі, дорогі особи похилого віку, ступаймо слідами цих надзвичайних старців! — закликав Папа. — Ставаймо також і ми трохи поетами молитви, відчуваючи смак у добиранні власних слів, пристосовуймо ті, яких нас навчає Боже слово. Молитва похилих віком, дідусів і бабусь — це великий дар для Церкви! Це — багатство! Це велика ін’єкція мудрості для всього суспільства, насамперед для того, яке надто зайняте роботою, надто заклопотане і розсіяне».
Свідки молитви та вдячності
У цьому контексті Святіший Отець вказав на приклад свого попередника Бенедикта XVI, який «прийняв рішення провести останній етап свого життя в молитві та слуханні Бога». «Цивілізація, в якій більше не моляться, — це цивілізація, де старість втратила сенс. І це страшно. Ми, насамперед, потребуємо похилих віком, які моляться, бо старість нам дана саме для цього», — процитував Папа «великого мислителя» минулого століття Олів’є Клемана, додаючи, що «молитва похилих віком — це щось прекрасне».
За словами Папи, похилі віком особи можуть «дякувати Господеві за отримані блага та заповнювати порожнечу невдячності». Можуть також «молитися за очікування нових поколінь та давати гідність пам’яті й жертві минулих». Амбітній молоді можуть нагадувати, «що життя без любові — це черстве життя», боязку молодь запевнити, що «тривогу перед майбутнім можна здолати», а молодь, надто закохану в себе, навчити, «що більше радості у тому, щоб давати, ніж отримувати».
фінансово.
Щиро дякуємо!
