Весь інтернет повниться фотознімками та відеоспостереженнями за найдовшим у цьому столітті місячним затемненням, яке відбулося 27 липня 2018 р. пізнього вечора і тривало 103 хвилини.
Одночасно можна було спостерігати за Марсом, який наблизився до Землі майже на мінімально можливу відстань, повідомляє Vatican News.
Як підкреслює о.Ґабріеле Джонті, директор Ватиканської астрономічної обсерваторії, споглядання зоряного неба може нам допомогти не лише у пізнаванні Всесвіту, а й у відкриванні величі Бога та правди про людину.
— Ми у Ватиканській обсерваторії спостерігаємо за небом у такий самий спосіб, що й інші астрономи, — каже о.Ґабріеле. — Але дуже часто небо стає джерелом духовного натхнення, бо воно оповідає нам про славу Божу, говорячи словами Псалма. У красі Всесвіту ми опосередковано відкриваємо красу Бога. Опосередковано — бо ніщо не є науковим доказом існування Бога. Однак усі, хто спостерігає за небом, усвідомлюють, яка людина маленька порівняно з безмежним Всесвітом. І тут постає питання: як це можливо, щоби людина, маленька, як зернятко піску, ставила питання, які виглядають безконечно більшими за неї саму? Людина відкриває в собі відчуття безконечності, яке ніяк не відповідає її власній обмеженості. Й це — знову ж таки, не прямо — відсилає нас до Бога, який для нас, людей віруючих, є творцем гармонії, яку ми відкриваємо в космосі.
Ватиканська астрономічна обсерваторія, уточнює Catholic.by, була заснована 1774 року в Римі. Тепер дві її наукові групи працюють у замку Ґандольфо під Римом та у штаті Арізона, США, де є кращі умови для астрономічних спостережень.
Фото: Maciej Burczyn