Чудотворна ікона Матері Божої «Надія Безнадійним» уже давно відома далеко за межами Чернівців. Вона перебуває в кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, що по вулиці Руській. З липня ікона отримала ще й особливий статус: Папа Римський Франциск надав їй повний відпуст.
Тобто тепер усі, хто молиться перед Матір’ю Божою Чернівецькою, отримуватимуть прощення гріхів. Але для цього є кілька умов, пише РІСУ.
Як відомо, впродовж дуже багатьох років до цієї ікони приїжджають люди з різних міст, сіл і навіть країн, прибувають паломники. Також туристи, які відвідують Чернівці, не оминають кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці. Ікона «Надія Безнадійним» прославилася завдяки тому, що допомагає жінкам, які не можуть народити дітей. Вона ощасливила не одне подружжя народженням довгоочікуваної дитини. Після молитви перед Богородицею у Чернівцях, за свідченнями, багато пар отримують зцілення від безпліддя.
З огляду на ці та інші чудесні приклади — радість материнства, зцілення, інші дари та благодаті — у березні цього року єпископ Чернівецької єпархії УГКЦ Йосафат (Мощич) надіслав спеціального листа-прохання у Ватикан. А на початку липня прийшла відповідь.
У листі з Рима, зокрема, говориться:
«Для збільшення релігійності вірних і для спасіння душ, силою повноважень, наданих їй Святішим Отцем Франциском за Божим провидінням Папою, на уважні прохання, представлені Його Преосвященством Йосафатом (Мощичем), єпископом Чернівецьким, з небесних скарбів Церкви милостиво уділяється та надається можливість отримати всім вірним та кожному зокрема повний відпуст і прощення усіх гріхів у кафедральному храмі Чернівців Успіння Пресвятої Богородиці. Відпуст також можна жертвувати як надолуження за душі вірних, що перебувають в чистилищі…»
Що це означає і що таке повний відпуст?
— Відпуст — це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта у сповіді, — пояснює владика Йосафат (Мощич). — Часто люди, посповідавшись у тяжких гріхах, забувають, що їх треба ще й виправляти. Звісно, краще це зробити тут, на землі, ніж уже в іншому житті, у вогні чистилища, нести за них покуту. Так ось, повний відпуст, який людина отримує, — це, власне, не що інше, як те, що загладжується ця тимчасова кара чи покута, яку людина ще мала би тут, за цього життя, понести. Особисто я в день інтронізації на єпископську кафедру у Чернівцях отримав підтвердження, що ікона — справді чудотворна. Лив дощ, а всі готувалися урочисто зустріти Патріарха Святослава, готувалася процесійна хода священиків, єпископів… Я став перед іконою і просто, по-дитячому, попросив, щоби дощ припинився. І за десять хвилин він повністю перестав падати. Але найбільш цікавими є свідчення людей, які пишуть на адресу нашого собору і розповідають, які дива сталися у їхньому житті завдяки нашій іконі «Надія Безнадійним».
Відпуст надаватиметься всім людям, які каються у гріхах, прийдуть до сповіді, приймуть Святе Причастя та відвідають як паломники чудотворну Чернівецьку Ікону. А на завершення помоляться перед нею в намірах Святішого Отця молитву «Отче наш», «Богородице Діво» та «Символ віри».
Відпуст уділятиметься прочанам кожної третьої суботи місяця під час нічних молитов-чувань (початок о 21.00), які традиційно відбуваються у кафедральному соборі. А також в усі свята Діви Марії, на святого Апостола Юди Тадея і на Стрітення Господнє.
Історія ікони Матері Божої Чернівецької сягає далеких часів Середньовіччя, коли був поширений іконописний стиль павутинного розпису. Точні ж відомості про походження ікони майже відсутні. Відомо тільки, що на початку XVIII століття образ здійснив подорож із Рима через Грецію та Болгарію до галицьких монастирів і знайшов свій притулок на Буковині.
Ця ікона згуртувала довкола себе ініціативну групу вірних для будівництва у 1821 році першого на Буковині греко-католицького храму. Відомий буковинський жертводавець і фундатор церкви Тадей Туркул у 1879 році в Кракові виготовив для ікони позолочені ризи. Ікона складається з двох частин: самого образу Божої Матері з Дитятком на руках і «віночка ангелів», які підносять Пресвяту Діву Марію на Небо.
1879 року в Кракові були замовлені друковані копії Чернівецької Богородиці, їх роздавали численним паломникам, які приходили вклонитися святині. Біля ікони свого часу молилися до Божої Матері видатні українські діячі Ольга Кобилянська, Ірина Вільде, Степан Смаль-Стоцький, які були парафіянами Успенського храму.
У радянські часи, коли собор Успіння був зачинений і перетворений на склад, іконостас та Чудотворна ікона знаходилися у сусідній православній Миколаївській церкві й так були врятовані.
1995 року образ Чернівецької Богородиці повернувся до собору.