Під час Всесвітньої зустрічі сімей у Дубліні Папа Франциск на Літургії буде вбраний у шати, виготовлені в Польщі. Їх спроектувала і пошила сімейна фірма «Haftina» з Пьотркова Трибунальського.
На орнатах, які вдягнуть також єпископи, що співслужитимуть із Папою в дублінському Фенікс Парку 26 серпня 2018 року, вміщено стилізоване зображення кельтського хреста у вигляді потрійної спіралі. Саме таке зображення можна зустріти у старовинних ірландських рукописах. А на вівтарі під час Меси стоятиме простий дерев’яний покутний хрест, який датується 1763 роком.
Після оприлюднення цієї інформації в Католицькій інформаційній агенції (КАІ) почали з’являтися дуже різні відгуки інтернет-користувачів, бо далеко не всім одразу став зрозумілим цей старовинний символ. На офіційному сайті Всесвітньої зустрічі сімей це лого пояснюється так:
«В Апостольському повчанні “Amoris laetitia” Папа Франциск кілька разів каже про подружжя та сім’ю як про “живу ікону” Пресвятої Трійці (пор. 11, 121, 161, 314, 324). Як сім’я — через подружжя — ми включаємося у взаємне дарування себе, у єдність і любов, які образно представляють таємницю Пресвятої Трійці, що сама є таємницею, з якої “випливає кожна справжня любов” (пор. п.63).
Тричастинна спіраль, уміщена в логотипі, відсилає нас до старокельтских зображень, які виражали цю істину. Три спіралі можна знайти на стародавніх каменях та об’єктах по всій Ірландії. Від часу, коли туди прийшло християнство, потрійну спіраль, відому як тріскеліон, стали використовувати як знак Пресвятої Трійці, поруч зі всім добре відомим трилисником конюшини, що пов’язаний зі св.Патриком. За традицією, ми віримо, що св.Патрик використовував листок конюшини, аби пояснювати таємницю Отця, Сина і Святого Духа, з’єднаних разом як одна сім’я — Єдиного Бога в трьох Особах, які перебувають у досконалій спільноті любові».
Тріскеліон — це знак, старший за саме християнство. Найстаріша знахідка з цим знаком походить із Мальти і датується періодом неоліту, а точніше у період 4400-3600 рр. до нашої ери, але його можна знайти і по всій Європі. Уміщений він і на велетенській гробниці у Ньюґранжі (3200 р. до н.е.) в Ірландії та на грецьких вазах із Мікен. Сама назва також походить із грецької та означає «триногу». Саме в такій версії тріскеліон з’являється на прапорі Сицилії, куди його привезли греки, але також на кельтському острові Мен чи в гербі баварського містечка Фюссен.
Популярна інтерпретація знаку каже, що тріскеліон означає просто число 3, яке у поганських віруваннях було пов’язане з вищою силою або з сенсом життя. Саме завдяки цьому початковому значенню, а також легкості зображення, він став ідеальним «кандидатом» для охрещення першими монахами — апостолами Ірландії. Одразу ж тріскеліон став одним із найпопулярніших символів Пресвятої Трійці, яким оздоблювали готичні кафедрали.
Зв’язок із релігіями Азії здається випадковим, хоча не виключено, що цей символ протягом століть проникав і в ті народи. Можна, наприклад, побачити мандри знаку «трьох зайців», що відбувалися зі сходу на захід. Вони також символізують Отця, Сина і Святого Духа.
Слід пам’ятати, що будь-який символ сам по собі нічого не означає і ключовим є те, якої інтерпретації або якого значення йому надають. Нині тріскеліон «перехопили» різні неонацистські, неопоганські групи або середовища БДСМ, — але також, наприклад, Департамент транспорту США. У Контексті Всесвітньої зустрічі сімей я не уявляю жодної іншої інтерпретації поза традиційною християнською, що пов’язана з християнізацією Ірландії та наявна в численних давньохристиянських манускриптах, які переписували монахи, що походили з кельтської культури і мали саме таке символічне уявлення.
Повертаючись до орнатів. Також їхня колористика, що не всім припала до смаку, має літургійне обґрунтування. Золото символізує Бога-Царя, червоний — мучеництво Ісуса, а зелений традиційно пов’язаний зі Святим Духом. Дуже гарне пояснення дав Каспер М. Капронь, який підкреслив, що «літургійні шати це не місце для всілякого виду святих образочків. Місцем образів та всіляких зображень постатей є вівтарі. Ми не молимося до шат. (…) Літургійна шата має накривати служителя, а не зосереджувати на ньому увагу»:
«Кожний бачить те, що хоче побачити. Дехто бачить колористику організацій ЛГБТ або навіть три шістки. Я натомість бачу відсилання до Пресвятої Трійці — спільноти Трьох Осіб у Єдності, — що виражає потрібна спіраль та використана колористика… Знак Пресвятої Трійці — такий близький ірландцям (трилисник конюшини), як і найбільш відповідний темі зібрання (сім’я: спільнота осіб у єдності) був узятий зі староірландських рукописів: отже, ми маємо справу зі свідомим старанням укоренити сучасне сакральне мистецтво у вітчизняній традиції».