«Влада» окупованого Криму вчергове відхилила пропозицію щодо створення окремого «державного органу» у справах релігій. Проект «закону» «Про свободу совісті і віросповідання та релігійні організації», який містить відповідну статтю, надійшов на розгляд «комітету державної ради республіки Крим з питань культури та охорони культурної спадщини». В уточненні зазначається, що згаданий «орган» має «сприяти реалізації державної політики у взаємодії з релігійними організаціями, зміцнення взаємин, терпимості та поваги одна до одної релігійних організацій різного віросповідання».
За словами «члена громадської палати республіки Крим» Олени Плакіди, «законопроект» пройшов обговорення, однак його було запропоновано відправити на доопрацювання, як це було з кількома попередніми його версіями: причина – у близько 70% змісту дублюються положення конституції РФ та «конституції республіки Крим», а також російського закону «Про свободу совісті та релігійні об’єднання»; у той же час запропоновані у «законопроекті» нововведення не відповідають законодавству держави-окупанта, а в деяких місцях суперечать йому. Свій негативний висновок надала й кримська «державна рада», вказавши на необхідність доопрацювання «законопроекту». У свою чергу члени «комітету з питань культури» підтримали ініціативу щодо створення окремого «державного органу» з питань релігії, однак, погодившись з висновком «громадської палати» та юристів, вирішили не включати «законопроект» на розгляд на жовтневій «парламентській сесії» і відправили його на доопрацювання.
У жовтні 2017 р. «громадська палата республіки Крим» оприлюднила висновок за результатами проведення громадської експертизи «проекту закону республіки Крим» «Про свободу совісті і віросповідання та релігійні організації». Тоді також дійшли висновку, що розглянутий «документ» майже на 2/3 дублює положення законодавства держави-окупанта і локальних «законодавчих ініціатив». Проект мав «правові» пробіли у вигляді відсутності нормативно-правової регламентації релігійних груп. У преамбулі проголошувалося, що «закон» мав забезпечувати рівність усіх «традиційних релігійних конфесій», хоча законодавство держави-окупанта не передбачає поділу релігійних конфесій на «традиційні» і «нетрадиційні» – це суто місцевий новотвір. Як і в жовтні ц.р., на той час усі «експерти» підтримали єдине положення «законопроекту», яке передбачало створення «державного органу у справах релігії республіки Крим» і визначало його повноваження; при цьому зазначалося, що «відділ у справах релігій при міністерстві культури республіки Крим» не має всіх необхідних повноважень.
«У багатоконфесійній республіці Крим на сьогодні необхідним і доцільним є створення самостійного централізованого державного органу у справах релігій і релігійних організацій, на який були б покладені функції оперативного реагування та прийняття рішень, координації діяльності органів влади на регіональному рівні, напрацювання для державних і місцевих установ фахових рекомендацій з гармонізації міжрелігійних і державно-конфесійних взаємин, а також убезпечення вірян від спроб злочинного використання релігії, у тому числі проникнення до цієї сфери груп із терористичною складовою діяльності. Важливо об’єднати у єдиний орган функції зі збору, систематизації, моніторингу, аналітики матеріалів та інформації у галузі діяльності релігійних організацій і міжконфесійних взаємин для запобігання конфліктам у цій сфері. Наразі ці функції розділені, десь дублюються або розкидані по відомствах, а відтак ступінь відповідальності у цій сфері є неясним. Орган мусить мати повноваження з вирішення практичних питань, пов’язаних з реєстрацією та перереєстрацією статутів, майновими справами релігійних організацій та низки інших питань», – зазначалося в «експертному висновку». В якості прикладів наводилися аналогічні органи на території РФ – Управління у справах релігій Республіки Татарстан, Комітет уряду Республіки Дагестан у справах релігій, відповідний департамент при уряді Чеченської республіки, а також відповідні комітети, управління та міністерства інших країн – Білорусі, Узбекистану, Казахстану та ін.
У травні ц.р. під час засідання кримського «комітету з законодавства» було рекомендовано «суб’єктові права законодавчої ініціативи» відкликати внесений «головою республіки Крим» Сергієм Аксьоновим «проект закону» «Про свободу совісті і віросповідання та релігійні організації», спрямований на «створення правого механізму регулювання суспільних відносин у сфері функціонування релігійних організацій на території республіки Крим з урахуванням балансу державної безпеки та прав громадян на свободу віросповідання». За словами «голови комітету» Сергія Трофімова, правові відносини у сфері прав людини та громадянина на свободу совісті та віросповідання, а також правовий стан релігійних об’єднань у РФ, яка розглядає окупований Крим як свою територію, «повною мірою регулюються федеральним законодавством».
У преамбулі «законопроекту про релігію», внесеного «головою Криму», зокрема зазначається, що він забезпечує рівність усіх «традиційних» релігійних конфесій і забороняє пропаганду міжконфесійного антагонізму. Ст. 3 проголошує, що «республіка Крим» відповідно до законодавства країни-окупанта є «світською державою», в якій жодна релігія не може бути встановлена в якості «державної» чи обов’язкової, а релігійні організації є відокремленими від «держави» і рівними перед «законом», проте це не тягне за собою обмеження права членів цих організацій, у тому числі служителів культу, брати участь у керуванні справами «держави», виборах до «органів державної влади та місцевого самоврядування», діяльності політичних партій і рухів та інших громадських об’єднань. Також вказано, що «держава» не втручається у визначення громадянином свого відношення до релігії та релігійної приналежності та у діяльність релігійних організацій, якщо вона не суперечить «законодавству». Додатково зазначається, що діяльність «органів державної влади та місцевого самоврядування» не супроводжується публічними релігійними обрядами та церемоніями, а «посадові особи» цих «органів» не мають права використовувати свій «службовий стан» для формування того чи іншого ставлення до релігії – проте від самого початку анексії Криму РФ неодноразово спостерігаються порушення цих положень на користь привілейованих кримських єпархій УПЦ МП, клірики якої відверто співпрацюють з місцевою «владою» та окупаційним військовим і силовим контингентом. Згідно з «законопроектом», релігійні організації мають право встановлювати й підтримувати міжнародні зв’язки та контакти, у тому числі з метою паломництва, участі у зібраннях та інших заходах, отримання релігійної освіти; для цього, а також з метою заняття професійною, у тому числі проповідницькою діяльністю надається можливість запрошувати іноземних громадян, а також мати на праві власності майно за кордоном – що є особливо гострим питанням з огляду на міжнародні санкції проти окупованого Криму. Додатково зазначається, що релігійна організація може здійснювати підприємницьку діяльність.
За положеннями «законопроекту голови Криму», релігійні організації мають право засновувати й утримувати культові будівлі та споруди, інші місця та об’єкти, спеціально призначені для богослужінь, молитовних і релігійних зібрань, релігійного вшанування (паломництва) та інших релігійних обрядів і церемоній. Ці заходи безперешкодно здійснюються у культових спорудах і на земельних ділянках, на яких вони розташовані, у власних або орендованих будівлях і на земельних ділянках, у місцях паломництва, на цвинтарях і в крематоріях, у житлових приміщеннях. При цьому релігійним організаціям надається право проводити релігійні обряди та церемонії у лікувально-профілактичних і лікарняних установах, сиротинцях, будинках-інтернатах для людей похилого віку та людей з інвалідністю на прохання громадян, які там перебувають, «у приміщеннях, які адміністрація спеціально надає для цих цілей». В інших випадках заходи здійснюються у порядку, встановленому для проведення мітингів і демонстрацій.
Що ж стосується «державного органу у справах релігії республіки Крим» – він, згідно з «законопроектом» Аксьонова, «сприяє реалізації державної політики у взаємодії з релігійними організаціями, за їхнім проханням надає необхідну допомогу у досягненні згоди з державними органами та органами місцевого самоврядування у питаннях, які вимагають прийняття ними рішення, сприяє зміцненню взаємин, терпимості та поваги одна до одної релігійних організацій різного віросповідання, сприяє державним органам і органам місцевого самоврядування у застосуванні законодавства про свободу совісті і віросповідання та релігійні організації, підтримує зв’язок з аналогічними органами іноземних держав, створює інформаційний банк даних щодо релігійних організацій, сприяє їм у встановленні ділових зв’язків з іноземними та міжнародними релігійними організаціями, може брати участь у праці експертних рад, які діють при централізованих релігійних організаціях».
фінансово.
Щиро дякуємо!
