Роздуми над Першим читанням на четвер ХХХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Я, Йоан, побачив у правиці Того, хто сидів на престолі, книгу, списану зсередини і ззовні, запечатану сімома печатями. І я побачив могутнього ангела, який проголошував гучним голосом: «Хто достойний розгорнути книгу і зняти її печаті?»
Та ніхто не міг – ні на небі, ні на землі, ні під землею, – розгорнути книгу й подивитися в неї. І я гірко плакав, тому що не знайшлося нікого, достойного розгорнути книгу, і навіть подивитися в неї.
А один зі старців каже мені: «Не плач; ось Лев, котрий з племені Юди, з кореня Давида, – Він переміг і може зняти сім печатей!»
І я глянув: ось, серед престолу й чотирьох істот, і серед старців стоїть Агнець, наче заколений; Він має сім рогів та сім очей, а вони – сім Божих духів, посланих на всю землю. Він підійшов і взяв книгу з правиці Того, хто сидів на престолі. І коли взяв книгу, чотири істоти й двадцять чотири старці впали перед Агнцем, маючи кожний гусла і золоті посудини, повні ладану: вони – молитви святих.
Вони співають нову пісню, проголошуючи: «Ти достойний узяти книгу і відкрити її печаті, бо Ти був заколений і викупив нас Богові своєю кров’ю від усякого покоління і мови, племені й народу. Ти зробив їх царством і священиками для нашого Бога, й вони будуть царювати на землі!»
Одкр 5, 1-10
Небесна літургія продовжується: Бог, який возсідає на престолі, пропонує взяти тайни історії людства та спасіння. Але ніхто не достойний… Йоан плаче, але один зі старших його потішає: є Один, хто спроможний це зробити! Він називає його так: «Лев, котрий з племені Юди, з кореня Давида, — Він переміг». Єдиний Переможець, який може наблизитися до Бога. Він — Лев. Але одразу Йоан бачить не цього царя тварин, а «Агнця, наче заколеного». У чомусь Він лев, у чомусь — агнець, який носить на собі знаки страждання. Але Він — переможець. Перед Ним знову присутнє зібрання віддає честь, як перед цим поклонялися і прославляли Того, хто сидить на троні. Агнець рівний Йому. Таким чином Бог Отець віддає відкриття тайн та ведення історії в руки переможного Агнця.
- Для роздумів:
- Ісус може бути різний, Його можна окреслювати різними титулами. Що мені ближче? Хто Христос для мене?
- Людська історія не тільки людська. Вона має в собі Бога, що діє – іноді непомітно – в ній і веде її. Кожна історія така.
- Агнець “був заколений і викупив нас Богові своєю кров’ю“. Ось такий Цар історії. І все те, що буде відкрито у цьому сувої, не прояв Його гніву, бо Він заради нас постраждав.
- “Ти зробив їх царством і священиками для нашого Бога“, – гідність християнина, моя гідність. Я це відчуваю, живу, проявляю?
Молитва
Переможний Агнче, що постійно носиш сліди страждань заради мого спасіння, веди мою історію згідно з Твоїм задумом!