Хоч я біологічна мати нашого сина, я не можу обійняти його. Він вже на Небесах.
Ось 6 практичних порад, як бути духовною матір’ю у світі.
Жінка і мати
Слово «мама» нагадує про багатьох жінок. Насамперед я думаю про свою маму, яка навчила мене любити книжки та писати. Бабуся навчила мене грати на фортепіано і шити. Згадую про знайомих зі старої парафії, які з радістю вітають мене, коли я приїжджаю додому у відпустку, і про маму моєї подруги, яка готувала нам смаколики на «піжамну вечірку». Я також думаю про сестер, які показують мені щодня, що означає любити Ісуса всім серцем.
Деякі з цих жінок — матері дітей, яких вони народили або виховали, інші ніколи не виховували власних дітей, але їхнє материнство вийшло далеко за межі стін їхнього дому. Всі вони навчили мене краси та сенсу. Це мої духовні матері — жінки, які любили мене і привнесли щось у моє життя.
У моїй особистої історії духовне материнство може здаватися втішною нагородою. Хоча я біологічна мати Маріона, нашого сина, я не можу обійняти його. Він вже на Небі, заступається за мене і свого батька і підтримує нас на шляху до Небесної вітчизни. Я не думала, що буду мамою маленького янгола, і не планувала пізнішого безпліддя. Материнство не завжди таке, як собі уявляєш.
Покликання до материнства
Ти відчуваєш, що Бог кличе тебе до подружжя, але ще не знайшла того єдиного? Може, також маєш на Небі маленького янгола? Несеш тягар безпліддя? Бути матір’ю маленьких дітей виявилося чимось зовсім іншим, ніж ти уявляла? Христос закликає тебе стати Його нареченою, хоче, щоб ти відреклася від потомства, кличучи до чернечого чи богопосвяченого життя?
Якщо ви знаходитеся в одній із цих ситуацій, то можете мати спокусу розглядати своє покликання до духовного материнства як своєрідний план Б. Це найбільша помилка. Архієпископ Фултон Шін писав: «Кожна жінка у світі створена для материнства — фізичного або духовного».
У «Листі до жінок» — одному з моїх улюблених писань Йоана Павла ІІ — читаємо, що духовне материнство, «через вплив на розвиток людини і майбутнє суспільства, має неоціненну вартість». Далі Святіший Отець дякує жінкам за шляхетність, готовність до самопожертви в служінні іншим, особливо найслабшим і найбеззахиснішим.
Ось шість пропозицій, як розвинути покликання до духовного материнства і переконатися, що це не втішна нагорода, а прекрасне покликання, якого світ дуже потребує.
1.Не чекай, поки у тебе з’являться діти. Можеш бути матір’ю вже зараз
«Оскільки материнство пов’язане насамперед із тим, що я ношу в серці, а не в лоні, то можу використовувати свої материнські дари, не чекаючи на дитину», — пише Коллін Кароль Кемпбелл, авторка «My Sisters the Saints». Покликання в щоденному житті виявляти любов Христа до убогих і бездомних не обмежується фізичним материнством. Кемпбелл пише, що для неї нагодою для переживання духовного материнства був догляд за батьком, який мав хворобу Альцгеймера.
Духовне материнство може стосуватися різних сфер життя. Це може бути молитва за когось, прояв материнської любові до них. Може, Христос кличе тебе бути поруч із кимось і товаришувати йому в дорозі до неба. Може, Господь хоче перетворити твій хрест у міст, який приведе до Його серця інших.
Так само, як геній жінки може проявлятися у різний спосіб, так і духовне материнство для кожної жінки інше. В житті богопосвячених жінок, які живуть, наприклад, харизмами та регулами різних інститутів апостольського характеру, воно може виражатися турботою про людей, зокрема, найнужденніших: хворих, інвалідів, покинутих, старих, дітей і молоді, в’язнів і загалом — маргіналів» ,— писав Йоан Павло ІІ в апостольському листі «Mulieris dignitatem».
2.Будь наставницею для молоді з твого оточення
Духовне материнство — це можливість привнести щось в життя тих, хто поруч із тобою, насамперед — молоді. Можеш надавати їм підтримку, поради, заохочення. Твоя присутність в житті дітей і молоді допоможе їм зрозуміти свою цінність і гідність як Божих дітей.
Сестра Консолата FSGM пише: «Чи йдеться про повний клас п’ятикласників, у яких маю півгодинну катехезу, чи про молоду жінку, що розпізнає своє покликання до чернечого життя, який товаришую довгі роки, — в усіх людях знаходжу частинку Його Серця. Це дар духовного материнства».
3.Будь активною тіткою
Коли я підростала, то охоче проводила час у бабусь і дідусів, оскільки там жили мої тітки. У твоїх братів і сестер є малі діти? Будь активною тіткою. Зайди до них якось увечері і допоможи «обійняти» родину, візьми дітей на прогулянку, святкуй із ними дні народження, цікався їхніми справами.
Ще не маєш племінників? «Тітки і дядьки не обов’язково мають бути членами родини, — пише Моніка Лефтвич. — я роками була названою тіткою багатьох дівчат. Тепер, коли ми зустрічаємося, ці чудові дівчата зі сміхом згадують наші спільні розваги». А може, якась сім’я з твоєї парафії має маленьких дітей, з якими важко впоратися під час Меси? Не бійся сімей з маленькими дітьми, сміливо запропонуй їм допомогу. Це може бути для них великим благословенням!
4.Користайся з сили заступницької молитви
Так само, як фізичне материнство пов’язане з постачанням їжі для тіла і розуму дитини, так духовне материнство дає можливість живити душу інших. Завдяки духовному материнству можеш бути чутливою до духовних потреб тих, кого зустрічаєш, можеш жертвувати Богу їхні турботи й проблеми.
Особливий спосіб переживання духовного материнства — це заступницька молитва за священиків і Церкву. «Покликання бути духовною матір’ю для священиків все ще мало знане, його не досить добре розуміють, і тому воно переживається малою мірою попри живе і фундаментальне значення. Це покликання часто приховане, невидиме для людського ока, але його мета — переказування духовного життя», — каже документ, виданий 2007 року Конгрегацією духовенства.
5.Розвивай стосунки зі своїми похресниками
Ще одна можливість розвивати духовне материнство — це бути хресною матір’ю. Твоя роль полягає в турботі про виховання у вірі та підтримці батьків у цьому завданні. Намагайся проводити час зі своїми похресниками (хоча би по телефону чи за допомогою соцмереж). Пам’ятай про річницю хрещення, іменини і найважливіше — молися за них. Добре пожертвувати адорацію в їхньому намірі.
«У мене сотні дітей. Кілька похресників, але насамперед — духовні діти: мої колишні студенти й молодь, з якими розмовляла під час реколекцій, виїздів і конференцій, — пише Меґ Гантер-Кілмер. — Іноді я спілкуюся з ними лише годину, іноді наші стосунки тривають роками і залишають взаємний слід. Я називаю їх своїми дітьми, оскільки я їхня мама — одна з багатьох. Називаю їх так, навіть, коли їм 25 років, не тому, що вони діти, а тому, що мої».
6.Довір своє духовне материнство Божій Матері
Свята Едита Штайн писала, що материнство не має бути звужене лише до сімейного середовища, а поширене всюди там, де існує страждання і знеохочення, за прикладом Матері Милосердя, і тому вкорінене в Божій Милості, такій широкій, як світ».
Божа Матір дає нам приклад духовного материнства в щоденному житті. У підніжжя хреста Марія приймає місію бути духовною матір’ю всіх нас. Тому Йоан Павло ІІ заохочував довіритися Марії в нашій дорозі до Її Сина. Довіра — це єдина правильна відповідь на любов, особливо на любов матері.
Переклад Credo за: Хлоя Лангр, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
