Не переймаймося, хто з нас кращий

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 1 лютого

І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: Про що ви сперечалися дорогою? Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.
…то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками?

Люди люблять порівнювати. Себе, інших, дітей, ціни, якість, минуле з теперішнім. Апостоли теж мали цю звичку. Навіть йдучи поряд з Ісусом, який і є серед них найбільший, вони сперечалися, хто з них перший за рейтингом.

Цікаво, що апостоли цю тему власної важливості розпочинали щоразу, коли Ісус говорив про свої майбутні страждання, а вони Його слів не розуміли. З нами, мабуть, відбувається так само: як тільки я не чую або не розумію Слова Божого, тоді в мою голову лізуть не-божі питання: моя важливість, кращість від інших і все, що годує мій егоїзм.

Чомусь апостолам, як і мені, соромно було б відповісти на питання: Про що думаєш? Ісус ніколи не підкреслював кращості чи важливості когось, принижуючи іншого. Бо в людській ментальності завжди є елемент конкуренції. Завжди є змагання за перше місце, за найвищий бал, за найбільшу суму.

Звідки це в нас? З Едемського саду. Ще тоді змій вирішив зіпсувати людське щастя, коли сказав Єві, що Бог їй щось не додав, а вона на його брехню повелася. І кожного разу, коли я хочу міряти свою цінність цінністю іншого, своїми досягненнями, тим, хто мені що дає чи що винен, статусами, то я теж як Єва вірю в брехню.

Моя цінність не залежить від місця, яке я займаю. Від статусу, диплому, здобутків, рахунків. Навіть не залежить від того, скільки добрих діл і милостині я вчинила. Скільки молитов я відмолила.

Моя цінність не має одиниць виміру. Моя цінність у тому, що сам Бог помер за мене. Його Кров — ось моя ціна. Вся, до останньої краплі, вона була пролита за мене, за тебе, за того, кого я вважаю другим після мене, за останнього за моїми мірками, за найгіршого. Чи я готова прийняти саме таку першість кожної людини в Божих очах?

Апостол Яків у своєму посланні дуже різко говорить на цю тему. Він називає тих, хто робить різницю між собою суддями з нікчемними думками.

Так в одній мудрій голові можуть спокійно мешкати як найсвятіші думки, так і нікчемний осуд. Тими самими устами можемо молитися і хвалити Бога і нищити гідність того, кого сотворив Бог.

Господи, Тобі, мабуть, боляче дивитися, як Твої діти ранять одне одного, щоб почуватися важливими. Навчи нас любити так, як Ти любиш — всім серцем і до кінця.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com