Як саме можна відновити взаємну повагу в подружжі, що перебуває в кризі, коли зранено довіру і вже немає жодних ілюзій одне щодо одного?
На це запитання відповідає Мирослава зі спільноти подружжів у кризі «Сихар:
— Чоловік і дружина можуть перебувати в трьох колах. Можуть крутись по помилковому колу, тобто: як ти мене не шануєш, то я тебе не люблю, як ти мене не любиш, то я тебе не шаную. І біжать у цьому колі, наче білка в колесі. І бігтимуть доти, доки хтось один із нього не вискочить. Поки не скаже: «Стоп! Досить!»
Є ще друге коло: воно крутиться у протилежному напрямку. Це коло, яке оживлює подружжя. Наприклад, жінка в зраненому кризою подружжі, розмірковує так: я твоя дружина, я не отримую від тебе любові — а жінка цього найбільше прагне, — але я тебе шаную. Адже чоловік під словом «любов» розуміє пошану. Часто буває, що чоловіки кажуть дружинам, що ті їх не шанують.
Але потрібно розуміти значення слова «повага». Для подружньої пари дуже важливо узгодити значення цього слова. І тоді стає можливим почати розкручувати це коло в правильному напрямку. І тут найважче те, що це потрібно розпочинати робити самому, а не чекати, поки це зробить другий. Так можна чекати до смерті й не дочекатися! Тому треба починати самому: починати дарувати другому повагу і любов. Звісно, світ казатиме: «Ні, ні, ні, почекай, нехай він почне першим (вона почне першою)». Але завжди треба пам’ятати: Ісус Христос помирає заради нашого спасіння першим. Він не чекає, поки ми розкаємось у наших гріхах. Не чекає, поки ми визнаємо Його Господом і Спасителем. Він першим виходить нам назустріч. Отже, і ти виходь першим. Першим виходь із любов’ю, першим виходь із пошаною, навіть якщо сам не отримуєш ні першого, ні другого. А якщо те, що не отримуєш нічого навзаєм, викличе в тобі бунт, — не дорікай цим чоловікові або дружині. Може, він (чи вона) ще не може і не вміє. А для того, щоб навчитись, йому (їй), можливо, якраз і бракує твого прикладу.
Але є пари, яким і цього замало. Вони так сильно поранені, що їм потрібне третє коло: те, що винагороджує. Я знаю це з власного досвіду, оскільки сама до такої пари належу і сама через це пройшла. Тоді я не отримувала від чоловіка любові, однак не тільки проявляла пошану до нього, але й використовувала цю пошану як благословення, як винагороду за ті кривди, які я йому завдала і яких сама раніше не помічала. Ці кривди я намагалась винагородити чоловікові, так би мовити, у духовній сфері. Адже він був тоді за кордоном, і я не могла нічого зробити для нього фізично. Я казала сама собі: якщо я віруюча людина, то вірю, що моє подружжя перебуває в духовній єдності. Адже це обіцяне мені Богом. І це почало діяти.
Адже сакраментальне подружжя — це надзвичайне явище. Адам і Єва були природним подружжям. Вони не мали таїнства, і відомо, чим це закінчилось.
Подивіться, яке чудове сакраментальне подружжя! Уявімо собі прекрасну наречену в білій сукні й нареченого в прекрасному костюмі. В цивільному шлюбі кожний з них, якщо вони були охрещені, має завдаток Святого Духа. І Господь Бог також дає їм благодаті — тільки не всі й не повністю. Таїнство дає особливі благодаті: благодаті Таїнства Подружжя. І це пов’язує чоловіка і дружину ще однією додатковою «мотузкою», якої не мають ті, хто живе у цивільному шлюбі.
І якщо подружжя перебуває в кризі й ні чоловік ані жінка не роблять нічого, щоби з цієї кризи вийти, — вони ніби висять на різних кінцях цієї мотузки. Але Бог тримає цю мотузку і вона не розривається. Цей алегоричний образ я наводжу, коли мене питають, на чому ґрунтується моє переконання, що сакральне подружжя завжди можна відновити.
А Господь не тільки «тримає мотузку». Він весь час стукає і питає: «Пробудись! Хочеш мати велику любов чи ні?» А потім до другого: «Ти теж пробудись! Хочеш мати велику любов чи ні?» Стукав до мене і до мого чоловіка. Мій чоловік пробудився першим — я ще деякий час дрімала. Потім пробудилась і я. І тепер ми йдемо разом, разом деремося вгору.
Рятувати подружжя треба починати самому. Звісно — разом із Богом. Але не чекаючи, коли почне другий. Починай, коли другий ще «висить на мотузці». Він, можливо, нездатний, через те, що він духовно нездоровий або перебуває в якійсь залежності, або ще через щось. Починай першим! Це не найважче у подоланні кризи в подружжі. Це як сходити в гори в Карпатах — сходити на низькі гори.
Коли чоловік (чи дружина) повертається, треба багато чого обговорити, порозмовляти багато про що. А життя йде вперед, приносить нові виклики, — але й старі рани не дають про себе забути. Це вже не «Карпати». Це вже як підніматись на Гімалаї. Але це Бог тримає ту мотузку! Тому ми набагато впевненіші, ніж ті, хто мають тільки цивільний шлюб.
Повну версію розмови польською мовою дивіться тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
