Біблійні роздуми

Хороші діла, які не ведуть до Бога

29 Березня 2019, 18:59 1827

Роздуми над Божим Словом на суботу ІІІ тижня Великого Посту

Сьогоднішня притча — одна з найвідоміших у Євангелії. Про зарозумілість і пиху фарисея, про смирення і розкаяння митаря ми чули не раз. Когось із нас ця притча торкнулася, підштовхнула замислитись над своїм життям, а хтось не звернув на неї особливої уваги. Сьогодні є шанс іще раз почути Ісуса, який наставляє апостолів, iще раз про все подумати разом iз ними та пошукати тут себе. Із Євангелія від Луки (Лк 18,9-14):

Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, Він сказав цю притчу: «Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий — митар. Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується,вивищений».

На перший погляд, молитва фарисея видається подячною. Але що більше він говорить, то більше розуміємо, що він зайнятий лише собою. Переповнений почуттям власної значущості і задоволений своєю праведністю. То нащо йому Бог? Парадоксально, але молитва фарисея віддаляє його від Того, до Кого він неначебто молиться.

Митар поводиться  інакше. Від сорому й каяття він не сміє підвести очей. Смиренно визнає свій гріх і просить про милосердя. Це про нього Ісус говорить, що він пішов додому виправданим.

Знову парадокс: виходить, що бувають нібито гарні справи, які віддаляють від Бога, і бувають гріхи, які нас до Бога повертають.

Ці два приклади показують нам, що не можна мислити стереотипами і надмірно заспокоюватись у духовному житті. Усе залежить від серця: куди воно спрямоване і чого шукає. Якщо в центрі перебуває захоплення власною правильністю, то найпрекрасніші справи перетворюються на гнилизну і годують лише егоїзм. Якщо серце смиренно звернене до Бога, то навіть із найглибшого падіння є вихід. Тому варто сприйняти це слово як застереження, як заклик до іспиту совісті та духовного чування.

«Господи Ісусе Христе, я звертаюся до Тебе сьогодні зі смиренним і скрушеним серцем. Даруй мені Твоє милосердя і випрями мою дорогу.»

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: