А ви знаєте, що тонзура була в Церкві обов’язковою цілих півтори тисячі років?
А ви знаєте, що скасували цю обов’язкову монашу стрижку менше ніж півстоліття тому?
Відколи папа Павло VI скасував тонзуру в 1972 році, гоління голови або її частини значною мірою вийшло з церковної практики. Цей стиль зачіски був посиланням на тернову корону Христа під час Його Страстей. Протягом майже півтори тисячі років він був зовнішнім, виразним знаком релігійної приналежності особи.
Цікаво, що й донині є монаші спільноти, які зберегли цей давній символ і не відмовилися від нього після реформи.
У цьому відео (англійською мовою) Філ Едвардс розглядає історію, що криється за тонзурою. Як він каже, вже в IV або V столітті існували добре знані нам форми. Перша, звана східною або візантійською, полягала в голінні всієї голови (наприклад, у камедулів). Друга, римська, — у голінні тільки округлої ділянки шкіри на голові (наприклад, у домініканців чи францисканців).
Як знак приналежності до духовенства Католицької Церкви, тонзуру встановили 633 року в Толедо. Згідно зі звичаями, що панували в суспільстві держав Меровінгів (королівська династія, що правила від V до середини VIII століття на значній частині нинішньої Франції Бельгії, а також Німеччини та Швейцарії), форма укладення волосся становила ознаку певної суспільної позиції. Наприклад, вища влада носила волосся довге і розпущене, а піддані були зобов’язані мати коротке волосся.
Як із допомогою Даніель МакКарті пояснює Едвардс, ще був третій — кельтський вид тонзури. Однак ця форма потрапила під заборону, оскільки кельтська тонзура стала джерелом внутрішнього конфлікту і «представляла відмінність між Римо-Католицькою Церквою і кельтською».
Коли у VI столітті папа Григорій послав місіонерів на Британські острови, довідався він і про відмінності між Римською та кельтською Церквами. Однією з них якраз і була форма тонзури, пояснює Едвардс.
На жаль, немає даних, як саме вона виглядала. Як каже МакКарті, спереду вона нагадувала римську форму, а ззаду виглядала як смужка між вухами. Дослідник припускає, що, теоретично, кельтські монахи голили верх голови у форми трикутника.